Геогра́фія, або земле́пис(від грец. γεωγραφία — опис Землі, походить від двох еллінських слів: γεια — Земля і γραφειν — писати, описувати) — наука, що вивчає географічну оболонку Землі(епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття географія заміщено поняттям географічні науки.

Географія — одна з найдавніших наук, її основи закладені в еллінську епоху. Першою людиною, що використала слово «географія», був Ератосфен (276—194 до н. е.). Узагальнив досвід видатний географКлавдій Птолемей в 1 столітті н. е. Розквіт класичної західної географічної традиції відбувся в епоху Відродження, яка відзначилась переосмисленням досягнень епохи пізнього еллінізму і значними досягненнями в картографії, які прийнято пов'язувати з ім'ям Герарда Меркатора. Основи сучасної академічної географії в 1-й половині XIX століття заклали Олександр Гумбольдт і Карл Ріттер.

Основне завдання географії полягає у вивченні законів і закономірностей розміщення та взаємодії компонентів географічного середовища та їхніх поєднань на різних рівнях. Складність об'єкта дослідження і широта предметної області зумовили диференціацію єдиної географії на низку спеціалізованих (галузевих) наукових дисциплін, які утворюють систему географічних наук. У її рамках виділяються природничі (фізико-географічні) та суспільні (соціально-економічні) географічні науки.

Географія виникла як опис географічної оболонки Землі, її структури та динаміки, взаємодії та розповсюдження у просторі окремих компонентів. Декілька тисячоліть пішло на становлення фізичної географії і формування підвалин класичної географічної науки. Водночас поодинокі дослідники намагалися поєднувати суспільні процеси з компонентами географічного середовища. У такий спосіб починали зароджуватися нові напрямки географічних досліджень, які, починаючи з XX сторіччя, набули сучасних рис. Географія на сучасному етапі поділяється на низку прородничо-географічних і суспільно-географічних наук, тісно пов'язаних між собою, а спільними їхнім завданнями є всебічне дослідження природно-територіальних і виробничо-територіальних комплексів. Основною метою географічних досліджень на сучасному етапі є наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природовикористання, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Все-таки більшість географів класичної школи продовжують визначати фізичну географію як науку, а решту її суспільних напрямків  — похідними наукового пізнання та суспільними проектами, що переплітаються з різними сферами та науками.