Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.

День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі.

Однією з головних умов приєднання до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території. Вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.

До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 с загальною площею 122 млн. га.  У вересні 1994 року відповідною постановою уряду  міжнародний статус був підтверджений для трьох існувавши до того угідь і наданий ще 32 ділянкам.