Летіть, та білих крилець не ламайте,

 А падаючи, знову підіймайтесь.

 Тернами встелені путі-дороги

 Й стрімкої річечки круті пороги

 Нехай у вашій долі обминуться.

 Ви ж бійтеся з любов’ю розминуться,

 Зустрічному дозвольте обігріться,

 На біль свій і на втому усміхніться.

 Хороших друзів завжди вибирайте,

 Своїх батьків ніколи не цурайтесь.

 З любові й болю зіткане життя…

 Цьому, що є, не буде забуття.

 А ви летіть… Додому повертайтесь,

 Та на минуле часом оглядайтесь.