Мирний атом - досить умовне визначення. Обережність і забезпечення максимальної безпеки, - ось ключові моменти, що супроводжували і до цих пір супроводжують вчених у роботі з цими «тонкими» матеріями. Але так було не завжди. Наша історія, на жаль, знає і ті часи, коли політична доцільність, що живиться страхом і недовірою, штовхала людину на відверте нехтування елементарними людськими цінностями. Так сталося і на прикінці першої половини XX століття.

Створення ядерної зброї нарешті дозволило людству відверто заявити про нову для себе, але дуже катастрофічну можливість - можливість свого повного самознищення. Холодна війна другої половини XX століття внесла остаточну ясність у цьому питанні і змусила нас замислитися про своє «примарне» майбутнє.

Ядерні випробування, підземні і атмосферні, підводні і навіть за межами нашої атмосфери, але в межах нашої матінки землі, всього їх було в XX столітті за даними проекту DilovaMova.com близько 2-х тис. 84-х, несли людству відвертий шкоду. Про це неодноразово заявлялося, і навіть на найвищих рівнях: навіщо нам воювати між собою, коли такими темпами, котрими проводяться ядерні випробування ми прирікаємо себе на вимирання вже дуже скоро.

Розуміння і політична воля у необхідності припинення подібного ставлення до навколишнього середовища та природи самої людини пройшло лише з наступом нового тисячоліття. 2-го грудня 2009-го року на 64-й сесії, поважної міжнародної структури, Генеральної асамблеї ООН, в резолюції № 64 /35, - 29-е серпня було оголошено Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань . Не можна сказати, що спроби припинити подібні згубні дії по відношенню до життя і здоров’я людей, нашої природи і навколишньому середовищу, не робилися і раніше, адже із закінченням «холодного» протистояння і новітньої світової конфігурацією, вирішення цих питань активно просувалася більшістю найпотужніших ядерних держав.

Будемо сподіватися, що цього разу нарешті з’явиться можливість досягти повного і остаточного, а головне - наймудрішого рішення цих проблем.