Кі́ровське (до 1938 року — Обухівка) — селище міського типу Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Центр Кіровської селищної ради.

Кіровська селищна рада займає територію — 1918,2 тис. га. Населені пункти, які входять до складу ради: селище  Кіровське -  площа 1492,2 га., село  Горянівське — площа — 426 га. Населення Кіровської селищної ради станом на 2010 рік становить 15 250 чол. (сел. Кіровське — 14017 чол., с. Горянівське — 1 233 чол.)

Географія та розташування

Кіровське розташоване в центральній частині Дніпропетровської області на лівому березі Дніпровського водосховища на Дніпрі. Неподалік Кіровського знаходиться місце впадіння нового русла річки Оріль у Дніпро. Зі сходу до Кіровського впритул прилягають лівобережні околиці Дніпропетровська. На півночі межує із селом Горянівське.

Кіровське розташоване у фізико-географічній зоні Придніпровська низовина. Висота над рівнем моря у селищі — 50-55 метрів.

На захід від Кіровського лежать землі Дніпровсько-Орільського природного заповідника.

Історія

На території Кіровського досліджено кілька поселень доби бронзи, катакомбної та зрубної культур (кінець ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.).

Засноване в другій половині 18 століття століття. Першою назвою послення була Обухівка, яка, за неофіційними даними, походить від прізвища першого поселенця — козака Андрія Обуха.

Після утворення Катеринославської губернії Обухівка увійшла до складу Кам'янської волості Новомосковського повіту. У 1886 році тут мешкало 1930 осіб з 351 господарським подвір'ям, була церква, 3 магазини.

В перші роки радянської влади в Обухівці, як і у всій країні, пройшла колективізація. Станом на 1925 рік в селі мешкало 5 246 жителів, проводилось два ярмарки, було дві школи, хата-читальня[1]. Обухівка входила до складу Кам'янського району Катеринославської округи.

У 1938 році, за рішенням загальних зборів селян Обухівки, вирішено перейменувати село на Кіровське на честь радянського державного діяча Сергія Кірова.[2] Згодом до селища була приєднано придніпровське село Сугаківка. Обухівка увійшла до складу новоутвореного Дніпропетровського району.

Після Другої світової війни Кіровське отримало статус селища міського типу. Тут була розташована центральна садиба Дніпропетровської птахофабрики. У другій половині 20 століття у Кіровському побудовано понад 1 200 нових житлових будинків, Палац культури, дві бібліотеки, лікарська амбулаторія.

Деякий час Кіровське підпорядковувалось Дніпропетровській міській раді, з 1965 року, після відновлення Дніпропетровського району, знову входить до нього.

Сучасність

Більшість (90 %) працюючого населення Кіровського працює у Дніпропетровську.

У селищі є дві середні загальноосвітні школи, дві амбулаторії загальної практики—сімейної медицини, будинок культури.

Кіровське відіграє роль «дачного селища» та місця відпочинку для жителів Дніпропетровська, оскільки за часів радянської влади тут було розміщено багато дач та баз відпочинку (в основному для оздоровлення робітників місцевих заводів та фабрик).

Транспорт

Через селище проходять автомобільні дороги Т 0404 і Р52.

Кіровське сполучене приміським транспортом (маршрутками) з Дніпропетровськом.

Пам'ятки

• Храм на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
• Поблизу Кіровського знаходиться регіональний ландшафтний парк Дніпровські ліси.

Постаті

Уродженцем села є Варфоломєєв Володимир Олександрович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.