Розділ І

1. Загальні положення         
2.  Відомості про  заклад освіти:

• призначення закладу освіти та засіб його реалізації;
• цілі та задачі освітньої діяльності закладу освіти

       Розділ ІІ

1.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою
2.  Модель випускника закладу освіти

       Розділ ІІІ

1. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ та їх обґрунтування
2. Навчальний план за проєктом «Інтелект України» для 1-А класу
3. Пояснювальна записка до Типового навчальний плану для 5 -7 класів                                 

    Розділ    IV

1.  Перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок  освітніх галузей
2.  Міжгалузеві інтегровані курси 
3.  Загальний обсяг навчального навантаження
4.  Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
5.  Модельні навчальні програми 

•   програмне забезпечення варіативного компоненту;
•   корекційні програми

      Розділ V

1. Організація роботи для учнів з особливими освітніми потребами

     Розділ VI

1.  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти            
2.  Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому методів навчання та педагогічних технологій
3.  Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

       Розділ VІI

1. Опис інструментарію оцінювання

Розділ VІІІ

  Додатки

1. Структура 2024/2025 навчального року
2. Режим роботи

 

 

 

 

 

Розділ І

1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма Обухівського ліцею - документ, що містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих Обухівським ліцеєм на 2024-2025 навчальний рік для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності, громадянської активності та досягнення відповідного рівня обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державними стандартами освіти.

 

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА розроблена відповідно до: 

• Конституції України (ст. 53); 

üнаказу Міністерства освіти і науки України від від 12.08.2022 № 743-22 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»;

• Освітня програма ліцею містить 5 частин та додатки:
• Освітня програма першого циклу початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1- 2 класи);
• Освітня програма другого циклу початкової освіти - основний (3- 4 класи);
• Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5-ті класи);
• Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (6 клас) та другого циклу базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 класи);
• Освітня програма першого циклу профільної середньої освіти - профільно-адаптаційний (10 клас) та другого циклу профільної середньої освіти - профільний (11 клас).

Освітня програма  Обухівського ліцею Обухівської селищної  ради (далі – Освітня програма)  розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

  Структурно освітня програма є сукупністю освітніх програм різного рівня навчання (початкової, базової середньої та середньої (повної) загальної середньої освіти). У програмі дотримано принципів спадкоємності та наступності, тобто кожна наступна програма рівня освіти базується на попередній.

У свою чергу, програма кожного рівня освіти у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їх реалізації. Таким чином, освітня програма – це сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності закладу освіти.

 

Освітня програма розроблена:

• для І ступеня

• першого циклу початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи)
• другого циклу початкової освіти - основний (3-4 класи) -– відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87;

• для ІІ ступеня

• для 5-6-х класів – перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний
• другого циклу базової середньої освіти - базове предметне навчання 7 клас– на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898;
• другого циклу базової середньої освіти - базове предметне навчання (8-9 класи) – на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;

• для ІІІ ступеня

• (10-11 класи, профільна середня освіта) – на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

 

Освітня програма визначає:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання для здобуття початкової освіти, базової середньої освіти та профільної середньої освіти;
• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм.

 

Освітня програма включає:

• навчальні плани для кожного рівня (циклу) здобуття повної загальної середньої освіти;
• перелік навчальних (модельних навчальних) програм;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

 

Освітня програма є чинною, з моменту її затвердження та введенню в дію.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

призначення ЗАКЛАДУ  ОСВІТИ та засіб ЙОГО реалізації

 

ОБУХІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ заснований на власності територіальної громади Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.  

Заклад освіти є юридичною особою,  існує з 2021 року.  У складі закладу освіти  функціонує початкова школа як структурний підрозділ на підставі Положення про неї, затвердженого директором ліцею. Мовою освітнього процесу є державна мова.

Ліцензійний обсяг прийому закладу –  початкова школа 270  осіб, 5-9 класів 323 особи,  10-11 класів  111 осіб.

Заклад освіти здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в ліцеї – 5 робочих днів. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 2 вересня, триває не менше 175 навчальних днів (під час дії воєнного стану зупиняється дія положень частини третьої статті 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту») і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

 

Забезпечення освітньої діяльності Обухівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в 2024-2025 навчальному році буде здійснюватися на основі принципів:

• якість;
• доступність;
• індивідуальність;
• академічна доброчесність;
• партнерство;
• успішність  

Освітня програма на 2024-2025 навчальний рік є невід’ємною складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти та враховує основні напрямки Стратегії розвитку закладу освіти на 2023-2028 роки.

 

Головною метою Обухівського ліцею є забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, формування ключових компетентностей, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Досягнення цієї мети,  забезпечується через  формування, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослі дження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 

Головними завданнями Обухівського ліцею є:

• формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності;
• виховання патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
• виконання вимог Державних стандартів початкової і базової середньої освіти;
• виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування компетентностей, визначених державними стандартами;
• створення безпечного освітнього середовища з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;
•  формування поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства (булінг (цькування)), а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
•  виховання і формування відповідальних та чесних громадян України, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
•  формування і розвиток громадянської культури та культури демократії, почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
• усвідомлення потреби в дотриманні Конституції та законів України, академічної доброчесності, нетерпимості до їх порушення та проявів корупції;
• формування культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
• забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів шляхом поєднання зусиль усіх учасників освітнього процесу.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням закладу освіти.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності;
• дотримання державних стандартів освіти;
• дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
• дотримання фінансової дисципліни.

 

Призначення закладу освіти - реалізація права дитини на здобуття повної

загальної освіти,  її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.

          Школа  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

-  безпечні умови освітньої діяльності;

-  дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

-   дотримання фінансової дисципліни.

 

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно  до загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

• I ступінь - початкова загальна освіта;
• II ступінь - базова загальна середня освіта;

• III ступінь - повна загальна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в Обухівському ліцеї, спрямовані на:

• формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

 

          Здобуття загальної середньої освіти в Обухівському ліцеї Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» організовується за такими формами:

 - інституційна – змішана(поєднання очної та дистанційної форми здобуття освіти);

- індивідуальна –  сімейна (домашня), педагогічний патронаж.

Забезпечення освітнього процесу в ліцеї під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, воєнного стану, карантину, інших обставин, які унеможливлюють відвідування закладу освіти, відбувається з використанням технологій дистанційного навчання відповідно Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 р. № 1115 „ Деякі питання організації дистанційного навчання“.

У закладі освіти створені умови для досягнення здобувачами освіти якісних результатів навчання та забезпечується відповідність їх рівня загальної середньої освіти Державним стандартам.

 

Місія ОБУХІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ: навчити дітей жити у світі, який постійно змінюється.  Пропонується учням освітній досвід, який максимально розкриває їхній навчальний потенціал. Вони прямуватимуть шляхом, на якому стануть незалежними учнями з широким кругозором, навчаться критично мислити та легко вирішувати проблеми, а також віддано розвиватимуть свої таланти.

Для цього ми забезпечуємо довірливе, турботливе й співчутливе середовище, де учні зможуть розвивати морально-етичні духовні якості та вміння розуміти інших.

Таким чином місія ліцею формує всебічно розвинену, освічену, стратегічно мислячу, конкурентноздатну, гуманістично спрямовану особистість з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистість готову до суспільного самовизначення, орієнтовану на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистість з творчим, перспективним мисленням, здатну знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечить її самовизначення та успіх у житті.

Візія ОБУХІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ включає та враховує:

• дитиноцентризм, де кожен учень розвивається і натхненно навчається для життя;
• сучасний простір, що об’єднує однодумців (учнів, батьків, учителів) та надихає вдосконалювати себе і світ;
• місце, де зростають успішні учні — майбутні лідери, архітектори позитивних змін з великим українським серцем;
• територія довіри та можливостей для постійного розвитку учнів, батьків, учителів;
• ефективні вчителі-новатори, що володіють сучасними методами навчання та втілюють прогресивні ідеї;
• флагман та рушій освітніх інновацій України.

Пріоритетні вектори діяльності в 2024-2025 навчальному році

• Розвиток дистанційної освіти;
•       Перехід до  STEM-освіти;
•       Створення мережі наукових товариств у ОТГ;
•       Співпраця з освітніми округами та опорними школами;
•       Впровадження хмарних технологій у освітній процес.

 

Головні принципи освітнього процесу

• гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;
• єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;
• демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;
• науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;
• безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об'єднання зусиль Закладу з іншими закладами та організаціями;
• цілісність і наступність світи, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;
• багатоукладність і варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форм і засобів позашкільної освіти, альтернативність у задоволенні духовних запитів здобувачів освіти, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної спрямованості, референції та індивідуалізованого освітнього процесу;
• добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;
• самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;
• практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

 

цілі та задачі освітньої діяльності ЛІЦЕЮ

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітньої програми обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;     

5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7. Забезпечити проведення атестації та сертифікації педагогів;

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

 

Розділ ІІ

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою

 Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 - дитиноцентрованості і природовідповідності;

-   узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-   науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-   наступності і перспективності навчання;

-   взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-   можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-   творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-   адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Мета  базової школи ІІ ступеня  (5-7 клас)

 Зберігаючи наступність із початковою школою  забезпечуємо    подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо  здатність до  творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо  ціннісне ставлення до держави,  рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти вищезазначнгих ключових  компетентностей:

            Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

          МЕТА: забезпечення єдиної лінії розвитку  особистості школяра;  формування духовної культури та цілісних світоглядних уявлень у дитини. 

Пріоритетні завдання діяльності педагогічного колективу школи:

- створення умов для здобуття якісної освіти в умовах  освітнього  процесу;

- формування у дітей основ культури споживання та екологічної свідомості через впровадження ідей освіти для сталого розвитку;

- сприяння формуванню у школярів лідерських якостей особистості;

- формування світогляду школярів засобами художнього слова;

- оптимізація взаємодії з батьками;

-модернізація матеріально-технічної бази та програмно-методичного забезпечення закладу.

Мета базової школи ІІ ступеня (8-9 класи) визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.

 Профільну середню  освіту  можуть здобувати особи, які завершили здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких

предметів та / або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання у порядку, визначеному Порядком переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року No 762 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за No 924/27369, або у екстернатній формі здобуття повної загальної середньої освіти згідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2016 року за № 184/28314, упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання (Положення про індивідуальну форму

здобуття повної загальної середньої освіти, пункт 4, абзац 2) наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.

 

2. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Випускник Обухівського ліцею  – це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

         Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи

Розділ ІІІ

 

1. Навчальні  плани та  їх  обґрунтування

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети та інтегровані курси. За потреби за заявою батьків здобувачів освіти на підставі висновків інклюзивно-ресурсного центру деяким здобувачам освіти забезпечується інклюзивна форма навчання.

Робочий навчальний план складено відповідно до наказів МОН України:

-для 1-2-х класів   - «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 12.08.2022 №743-22;    

- для 3-4-х класів – «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм -для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2019№1273;    

-для 5-7-х класів - розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120) додаток №3

 Типові навчальні плани базової середньої освіти розроблено для:

•  закладів з навчанням українською мовою (додаток 3);

Навчальні  плани містять:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та Інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
• розподіл       навчального       навантаження       за        роками       навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами;
• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною     Державним     стандартом     для     відповідного     року     навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).

Навчальне навантаження в типових навчальних планах орієнтоване   на   визначений базовим   навчальним   планом   Державного    стандарту   діапазон    мінімальної та    максимальної    кількості    годин    у     межах    кожної    освітньої    галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Кількість     годин      на     вивчення     окремих      навчальних     предметів та    інтегрованих    курсів     у   навчальному    плані     орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену  базовим навчальним планом базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).

У   навчальному плані визначено години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які можна:

• перерозподіляти між різними   освітніми   галузями,   ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі  освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти;
• використовувати для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.

Заклад освіти розробив  навчальний план як частину освітньої програми закладу освіти на основі Додатку 3, як варіанту типового навчального плану типової освітньої програми.

Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також навчальні предмети / інтегровані   (зокрема   міжгалузеві)   курси   вибіркового   освітнього    компонента      з урахуванням освітніх потреб учнівства, що відображається в навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

Заклад освіти може додавати в навчальний план вибіркові освітні компоненти, що не вказані в Типовій освітній програмі. Для цих освітніх компонентів заклад освіти використовує модельні навчальні програми, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

«Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку, навчальний план  затверджує педагогічна рада закладу освіти.

Керуючись пунктом 26 Державного стандарту, заклад освіти визначає:

• кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах кількості годин, визначених Типовою освітньою програмою для відповідної освітньої галузі (додатки 1, 2);
• кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх компонентів галузі в межах навчальних годин, визначених освітньою програмою закладу освіти для відповідної освітньої галузі;
• кількість навчальних годин на вивчення вибіркових освітніх компонентів у межах годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами заклад освіти може використовувати для збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти (навчальні предмети / інтегровані курси) до максимальної кількості годин для відповідної  освітньої галузі (згідно з додатками 1, 2) або перерозподіляти їх на вибіркові освітні компоненти та/або для проведення індивідуальних консультацій  і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному  плані закладу загальної середньої освіти не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету  (без урахування поділу на групи), визначену базовим навчальним  планом, із дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або Інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

 -для 8-9-х класів - «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня від 20.04.2018 № 405, таблиця № 1;

-для 10-11-х класів - типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408, таблиця 2 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493), зі змінами згідно наказу МОН України від 31.03.2020 №464.

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН І СТУПЕНЯ

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

з українською мовою навчання для 1-4 класів

на 2024/2025 навчальний рік

відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2018),                            типової освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (1-2 клас - наказ МОН від 08.10.2019 №1272, 1-4 клас наказ МОН від 08.10.2019 №1273),                                                        

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень  у класах
Інваріантний складник
		1-А	2-А	3-А	4-А	разом
Мовно-літературна	Українська мова і література  (Інтегрований курс «Навчання грамоти»)	7	7	7	7	28
Іншомовна	Англійська мова	2	3	3	3	11
Математична	Математика	4	4	5	5	18
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоровязбережувальна галузі)	Я досліджую світ (інтегрований курс)	3	3	3	3	12
Техлогічна	Дизайн і технології	1	1	1	1	4
Інформатична	Інформатика		1	1	1	3
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
	Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3	12
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять (за планом)		1	1	1	1	4
Додаткові години для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять (фактично )		0	0	0	0	0
Гранично допустиме тижневе  навчальне навантаження на учня		20	22	23	23	88
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		23	25	26	26	100
Всього за планом		23	25	26	26	100
Всього фактично		22	24	25	25	96

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

з українською мовою навчання для 1-4 класів

 (класи інтенсивної педагогічної корекції

 для дітей із затримкою психічного розвитку)

на 2024/2025 навчальний рік

 (додаток №5  до наказу МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, наказ МОН від 16.08.2019 №917), типова освітня програма О.Я. Савченко)

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		1-Б	1-В	2-Б	3-Б	4-Б	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна	Українська мова і  література (Інтегрований курс «Навчання грамоти»)	7	7	7	7	7	35
Іншомовна	Англійська мова	2	2	2	2	2	10
Математична	Математика	4	4	4	4	4	20
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоровязбережувальна галузі)	Я досліджую світ (інтегрований курс)	3	3	3	3	3	15
Техлогічна	Дизайн і технології	1	1	1	1	1	5
Інформатична	Інформатика			1	1	1	3
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1	1	5
	Музичне мистецтво	1	1	1	1	1	5
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3	3	15
Усього		22	22	23	23	23	113
Корекційно-розвиткова робота
для дітей із затримкою психічного розвитку, всього		10	10	10	10	10	50
Корекція розвитку		3	3	3	3	3	15
Ритміка		2	2	2	2	2	10
Розвиток мовлення		5	5	5	5	5	25
Варіантивний складник
Додаткові години для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять (за планом)		1	1	2	2	2	8
Додаткові години для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять (фактично)		0	0	0	0	0	0
Гранично допустиме тижневе  навчальне навантаження на учня		20	20	22	22	22	106
Всього за планом		33	33	35	35	35	172
Всього фактично		32	32	33	33	33	163

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІІ ступеня

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

для 5, 6, 7 класів з навчанням українською мовою

на 2024/2025 навчальний рік

   відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, від 30.09.2020 № 898, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 » (у редакції наказу МОН України від  09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти») додаток №3

Освітні галузі	Навчальні предмети	Інваріативний складник			Усього
		5  клас	6  клас	7 клас
Мовно-літературна	Українська мова	4	4	3
	Українська література	1,5	1,5	1,5
	Зарубіжна література	1	1	1
	Іноземна мова	3,5	3,5	3,5+0,5
Математична	Математика	4	4
	Алгебра	-	-	2,5
	Геометрія	-	-	1,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» або «Довкілля»	2	2
	Біологія	-	-	2,5
	Географія	-	2	2
	Фізика	-	-	2
	Хімія	-	-	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоровя, безпека та добробут»	1	1	1
	Етика	0,5	0,5
	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-	-
Громадянська та історична	Історія України та громадянської освіти	1
	Історія України	-	0,5	0,5
	Всесвітня історія	-	0,5	0,5
	Громадянська  освіта	-	0,5	0,5
	Правознавство	-	-	-
Інформатична	Інформатика	1	1	1
Технологічна	Технології	1	1	1
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»	1	1	1
Фізична культура	Фізична культура**	3	3	3
	Міжгалузеві інтегровані курси
Мовно-літературна	Драматургія і театр	1	1	1
мистецька
Математична	STEM	1,5	1,5	1,5
Природнича
Технологічна
Технологічна	Робототехніка	1	1	1
Інформатична
Соціальна і здоров`язбережувальна	Безпековий практикум	0,5	0,5	0,5
Технологічна
Природнича
Соціальна і здоров`язбережувальна	Курси соціального, емоційного та етичного спрямування	0,5	0,5
Години навчальногонавантаження для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5	9,5	6,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		31	34	35
Гранично допустиме навантаження учнів****		28	31	32
Усього (без фізичної культури+фізична культура; без урахування поділу класів на групи)		28+3	32+3	32+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка до Типового навчального плану

                       для 5 -7 класів

Кількість навчальних годин для вивчення української мови в навчальному плані закладу освіти відповідно доабзацу четвертого частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» не може бути меншою, ніж у типовому навчальному плані.

Уроки з фізичної культури, згідно із частиною четвертою статті 26 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», є обов’язковими   і проводяться   не   менше   трьох разів   на тиждень, що   відображається   в   навчальному   плані   закладу   освіти для кожного класу. Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.

Кількість навчальних годин на вивчення освітніх компонентів кожної освітньої галузі визначає заклад освіти самостійно в межах заданого діапазону (додаток 1 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (далі - додаток 1).

Сумарна кількість годин, визначена в навчальному плані освітньої програми закладу на освітню галузь, не може перевищувати максимальну кількість годин, визначену в додатку 1 для цієї галузі.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом   базової середньої  освіти, із дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження.

У закладах загальної середньої освіти можуть запроваджуватися як галузеві, так і міжгалузеві інтегровані курси, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей або окремих їх складників. Ці інтегровані курси вивчають за модельними навчальними програмами, які отримали гриф  «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», або навчальними програмами, які отримали гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку, або за навчальними програмами, затвердженими педагогічною радою, що містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж передбачено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.

У навчальному плані поєднано різні освітні компоненти, зокрема, включати в навчальний план лише окремі навчальні предмети або лише інтегровані курси, або поєднувати навчальні предмети та інтегровані курси.

У мовно-літературній освітній галузі для 5-9 класів може бути обрано такі варіант поєднання освітніх компонентів:

• варіант 1 - інтегрований мовно-літературний курс, іноземна мова;

 

• варіант 2 -   українська мова, інтегрований курс літератур, іноземна мова;
• варіант 3 -   українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова.

Друга іноземна мова (не менше ніж дві години на тиждень) може бути включена до навчального плану  освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий   освітній компонент за рахунок годин навчального навантаження для   перерозподілу між освітніми компонентами.

У математичній освітній галузі для 7-9 класів може бути обрано інтегрований курс «Математика» або окремі навчальні предмети - алгебра і геометрія.

У природничій освітній галузі для 6 класу може бути обрано інтегрований курс природничої освітньої галузі (за умови, що модельна навчальна програма цього курсу охоплює географічний складник) або інтегрований курс природничої освітньої галузі і географію (за умови, що модельна навчальна програма інтегрованого курсу природничої освітньої галузі не охоплює географічного складника). Інтегрований курс природничої освітньої галузі у 5-6  класах вивчається за однією з модельних навчальних  програм («Пізнаємо природу», «Довкілля» «Природничі науки» тощо), що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (додаток 5 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, далі - додаток 5)

 У 7-9  класах може бути обрано Інтегрований курс природничої освітньої галузі, зокрема «Природничі науки» (7-8   годин на тиждень) або окремі навчальні предмети - біологія, географія, фізика, хімія. Вивчення окремих навчальних предметів може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» (2 години на тиждень), який сприятиме інтеграції знань і формуванню в учнівства цілісної наукової картини світу.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь у   5-7  класах реалізується через інтегрований курс   (наприклад, «Здоров’я, безпека та добробут» тощо), який може бути доповнений одним із курсів соціального, емоційного та етичного спрямування за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами за умови, що для цих курсів   заклад   освіти   використовує   модельні   навчальні   програми,   які   отримали   гриф   «Рекомендовано   Міністерством  освіти і   науки    України»,    або    навчальні    програми,    які    отримали   гриф    «Схвалено    для    використання   в    освітньому   процесі» в установленому порядку

У громадянській та історичній освітній галузі для 6-7 класів може бути обрано такі варіанти поєднання освітніх компонентів:

варіант 1 - інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі; варіант 2 - інтегрований курс історії та курс громадянської освіти;

варіант 3 - історія України, всесвітня історія, громадянська освіта.

Інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі  вивчають за однією з модельних навчальних  програм, що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», і яка міститься в Переліку модельних навчальних програм цієї Типової освітньої програми (додаток 5).

Під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі рекомендовано дотримуватися максимального показника, визначеного для цієї освітньої галузі в додатку 1.

Кількість   навчальних годин,   визначену в навчальному плані закладу освіти на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не зараховують до максимального показника кількості годин, визначеного на ту чи іншу освітню галузь (додаток 1).

Заклад освіти може планувати вивчення певного навчального предмета або інтегрованого курсу концентровано. Навчальні предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень рекомендовано вивчати протягом одного семестру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН  ІІ ступеня

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

для 8-9 класів  з навчанням українською мовою

 на 2024/2025 навчальний рік

 (Таблиця 1 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»)

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		7-А	7-Б	8-А	8-Б	9-А	9-Б	Разом
Мови і літера-тури	Українська мова	2,5	2,5	2	2	2	2	13
	Українська література	2	2	2	2	2	2	14
	Іноземна мова (англ. мова)	3	3	3	3	3	3	18
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2	2	12
	Історія України	1	1	1,5	1,5	1,5	1,5	8
	Всесвітня історія	1	1	1	1	1	1	6
	Основи правознавства	-	-	-	-	1	1	2
Мистец-тво	Мистецтво	-	-	1	1	1	1	4
	Музичне мистецтво	1	1	-	-	-	-	2
	Образотворче мистецтво	1	1	-	-	-	-	2
Матема-тика	Математика	-	-	-	-	-	-	-
	Алгебра	2	2	2	2	2	2	12
	Геометрія	2	2	2	2	2	2	12
Приро-дознавство	Природознавство	-	-	-	-	-	-	-
	Біологія	2	2	2	2	2	2	12
	Географія	2	2	2	2	1,5	1,5	1
	Фізика	2	2	2	2	3	3	14
	Хімія	1,5+ 0,5	1,5+ 0,5	2	2	2	2	12
Техноло- гії	Трудове навчання	1	1	1	1	1	1	8
	Інформатика	1/1	1/1	2/2	2/2	2/2	2/2	10/10
Здоров’я і фізку-льтура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1	1	6
	Фізична культура	3	3	3	3	3	3	18
Разом		28,5+3	28,5+3	28,5+3	28,5+3	30+3	30+3	174
Додатковий час на предмети, факультитиви, індивідуальні заняття та консультації (використано).  З них:
предмети:
факультативи:
Гранично допустиме навчальне навантаження		32	32	33	33	33	33	196
Всього (без урахування поділу класів на групи)		28,5+3	28,5+3	28,5+3	28,5+3	30+3	30+3	174 +18

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

з українською  мовою навчання

(класи інтенсивної педагогічної корекції для дітей із затримкою психічного розвитку)  на 2024/2025 навчальний рік

(таблиця №16 до  наказу МОН України від 12.06.2018 №627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами»)

 

Освітні галузі	Навчальні предмети	8-Б	9-Б	Усього
Мови і літератури	Українська мова	3	3	6
	Українська література	2	2	6
	Іноземна мова (англ.)	2	2	6
	Зарубіжна література	1	1	3
Суспільствознавство	Історія України	1	1	3
	Всесвітня історія	1	1	3
	Основи правознавства		1	1
Математика	Математика	-
	Алгебра	2	2	6
	Геометрія	2	2	4
Природознавство	Природознавство	-		-
	Біологія	2	1,5	5,5
	Географія	2	2	6
	Фізика	2	3	7
	Хімія	2	2	5,5
Мистецтво	Музичне мистецтво	-		1
	Образотворче мистецтво	-		1
	Мистецтво	1	1	2
Технології	Трудове навчання	2	2	6
	Інформатика	2	2	5
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	3
	Фізична культура	2	2	6
Разом		30	31,5	91
Корекційно-розвиткові заняття	Розвиток мовлення	1	1	3
	Корекція розвитку	1	1	3
	Лікувальна фізкультура (ритміка)	2	2	6
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації (за планом)		2	0,5	3
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації (фактично)		0	0	0
Гранично допустиме навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)		32	32	94
Всього за планом		36	36	106
Всього фактично		34	35,5	103

 

  

Навчальний план базової середньої освіти зорієнтований на роботу за п'ятиденним робочим тижнем. 

Введено додатковий час з варіативної складової:

• у 8-х класах: з метою формування у здобувачів освіти ініціативності та підприємливості введено факультатив «Фінансова грамотність» (8а клас – 0,5 годин на тиждень,8б-0,5 годин на тиждень);
• у 8-9 класах: на підсилення вивчення профільних предметів виділено години української мови (8а клас – 1 година на тиждень,8б клас-1 година на тиждень 9б клас – 1 година на тиждень), математики(алгебра)-(8а клас-1 година на тиждень,8б клас-1 година на тиждень,9б клас-1 година на тиждень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 НАЗВА ЗАКЛАДУ

…………….. МІСЬКОЇ РАДИ

для 10, 11 класів   з навчанням українською мовою

 на 2024/2025 навчальний рік

відповідно до таблиці 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №149 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464)

 

Предмети		Кількість годин на тиждень у класах
		10	11	Разом
Базові предмети		27	26	53
Українська мова		2+2	2+2	4+4
Українська література		2	2	4
Зарубіжна література		1	1	2
Іноземна мова (англійська мова)		2+1	2+1	4+2
Історія України		1,5	1,5	3
Всесвітня історія		1	1	2
Громадянська освіта		2	-	2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+1	3+1	6+2
Біологія і екологія		2	2	4
Географія		1,5	1	2,5
Фізика і астрономія		3	4	7
Хімія		1,5	2	3,5
Фізична культура		3	3	6
Захист України		1,5/1,5	1,5/1,5	3/3
Вибірково-обов’язкові  предмети (3 год.)	Інформатика	1,5/1,5	1,5/1,5	3/3
	Мистецтво	1,5	1,5	3
Разом		30/3+4	29/3+4	59/6+8,5
Додаткові години (використано): на профільні предмети, окремі базові предмети: українська мова англійська мова математика спецкурси,  факультативи, курси та індивідуальні                        заняття		4 2 1 1	4 2 1 1	8 4 2 2
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня		33	33	66
Всього використано		34/3	33/3	67/6
Всього фінансується (без урахування поділу класу на  групи)		38	38	76

 

 

 

Розділ IV

1.  Перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок  освітніх галузей

 

Освітню програму укладено за основними освітніми галузями:                       

1-2 класи:  

• мовно-літературна, що містить українську мову і літературу та іноземну мову (англійську);
• математична;
• природнича;
• громадянська та історична;
• технологічна;
• інформатична;
• соціальна і здоров’язбережувальна;
• мистецька;
• фізкультурна.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова і літературне читання

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
• розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;
• формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
• формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини. Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
• використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
• обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
• ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти». Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність). Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
• розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі «Я досліджую світ»

Ці галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);
• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення); «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв); «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку).

Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

˗ дослідження-розпізнавання;

˗ дослідження-спостереження;

˗ дослідження-пошук.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

• формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

• розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням).

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
• виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
• набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
• формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;
• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;
• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;
• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
• формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;
• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;
• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
• виховання культури глядача-слухача;
• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах - 35 хвилин, у - 2-х класах - 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В середня наповнюваність перших класів складає 22 учнів, середня наповнюваність других класів - 25 учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

3-4 класи:  

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму укладено за основними освітніми галузями, які орієнтовані на формування ключових компетентностей.

Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.

У освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано через упровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова

Мета – формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в подальших класах.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
• розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;
• формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
• дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
• залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів початкової школи умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в учнів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування у школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

На вивчення української мови в 3 і 4 класах виділено по 122 години (3,5 години на тиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.

Літературне читання

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

• Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
• ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
• формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
• розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
• формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
• оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів;
• розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
• формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
• формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;
• формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
• розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

 

Іноземна мова

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні досягають рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
• формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
• розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

 

 

Природнича, громадянська та історична,

соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі

«Я досліджую світ»

Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини, вплив поведінки на здоров’я та безпеку, залежність результату роботи від докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої поведінки);
• виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України; інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
• розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
• створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ», «Природа»,  «Людина і природа».

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
• сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
• набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах;
• вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
• формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології» здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку особистості та завершеного циклу проектно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями, співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Головними завданнями є формування умінь:

• знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем;
• створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах;
• здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
• критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем;
• дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;
• дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними пристроями.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання», «Алгоритми».

Курс розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень.

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в таких аспектах:

1) рівень володіння теоретичними знаннями;

2) здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;

3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

4) вміння співпрацювати;

5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;

6) свідоме знання правил безпечної праці.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Мистецька освітня галузь реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та інтегрування навчального змісту.

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань, формування мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей;
• поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного мистецтва;
• виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного ставлення до мистецтва інших етносів і народів;
• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;
• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
• досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо їх застосування в мистецькій творчості;
• розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власними емоційними станами через мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності й мистецьких здібностей;
• формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;
• усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної успішності;
• формування культури глядача-слухача;
• соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Фізична освітня галузь

Фізична культура

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
• розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
• використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
• формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
• розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
• виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

5 – 7 класи:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• соціальна і здоров'язбережувальна;
• громадянська та історична;
• технологічна;
• інформатична;
• мистецька;
• фізична культура.

8 - 9 класи:      

• мови та літератури; 
• суспільствознавство; 
• мистецтво; 
• математика;
• природознавство;
• технології;
• здоров'я та фізична культура.

10 - 11 класи:      

• мови та літератури; 
• суспільствознавство; 
• мистецтво; 
• математика;
• природознавство;
• технології;
• здоров'я та фізична культура.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Міжгалузеві інтегровані курси 

За рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу заклад освіти може включити до навчального плану як вибірковий освітній компонент такі міжгалузеві інтегровані курси:

• Драматургія і театр (мовно-літературна та мистецька освітні галузі) – 1 година на тиждень (5-9 класи);
• STEM (математична, природнича та технологічна освітні галузі) – 1,5 години на тиждень (5-9 класи);
• Робототехніка (технологічна освітня галузь) – 1 година на тиждень (5-9 класи);
• Безпековий практикум (соціальна та здоровʼязбережувальна, громадянська та історична освітні галузі) – 0,5 години на тиждень (5-9 класи);
• Курси соціального, емоційного та етичного спрямування  (соціальна та здоровʼязбережувальна освітня галузь) – 0,5 години на тиждень (5-6 класи).
  3. Загальний обсяг навчального навантаження 

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-11 класів визначено відповідно до:

• Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту»; наказів Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р.
• «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти НУШ-2, розробленою під керівництвом Шияна Р. Б. (Наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22)
• «Про внесення змін до Типової освітньої програми учнів 5-9 класів закладів загальної середньої», № 1120 від ВІД 09 СЕРПНЯ 2024 Р.
• «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», № 408 від 20.04.2018 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493, зі змінами від 31.03.2020 № 464) «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» для 10-х класів; № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає 3500 годин/навчальний рік:  

• для учнів 1 класів – 805 годин; навчальний рік (35 тижнів);
• для учнів 2 класів – 875 годин; навчальний рік (35 тижнів);

• для учнів 3 класів – 910 годин; навчальний рік (35 тижнів); 
• для учнів 4 класів – 910 годин; навчальний рік (35 тижнів). 
• для учнів 5-6 класів - загальний обсяг навчального навантаження (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7  класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти ) закладів загальної середньої освіти сформовано для:

• закладів з навчанням українською мовою (додаток 1);

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту)

• для учнів 7 класів –   1225 годин; навчальний рік (35 тижнів)

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) сформовано відповідно до додатку 1  Типової освітньої програми для закладів з навчанням українською мовою.

 

Загальний обсяг фактичного навчального навантаження для 5-х класів

Таблиця 1

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	5 –А клас			5-Б клас
		використано закладом	Мінімальне	Максимальне	використано закладом	Мінімальне	Максимальне
Мовно-літературна	На тиждень	10,5	10	13	11	10	13
	На рік	367,5	350	455	385	350	455
Математична	На тиждень	5	4	6	5	4	6
	На рік	175	140	210	175	140	210
Природнича	На тиждень	2	1,5	3	2	1,5	3
	На рік	70	52,5	105	70	52,5	105
Соціальна  і здоров’язбережувальна	На тиждень	1	1	3	1	1	3
	На рік	35	35	105	35	35	105
Громадянська та історична	На тиждень	1	1	2	1	1	2
	На рік	35	35	70	35	35	70
Технологічна	На тиждень	2	1	3	2	1	3
	На рік	70	35	105	70	35	105
Інформатична	На тиждень	2	1	2	2	1	2
	На рік	70	35	70	70	35	70
Мистецька	На тиждень	2	1	3	2	1	3
	На рік	70	35	105	70	35	105
Фізична культура	На тиждень	3	3	3	3	3	3
	На рік	105	105	105	105	105	105
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	На тиждень	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5
	На рік	262,5	262,5	262,5	262,5	262,5	262,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	31	31	31	31	31	31
	На рік	1085	1085	1085	1085	1085	1085
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	28	28	28	28	28	28
	На рік	980	980	980	980	980	980

**** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

 

Загальний обсяг фактичного навчального навантаження для 6-х класів

Таблиця 1

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	6 –А клас			6-Б клас
		використано закладом	Мінімальне	Максимальне	використано закладом	Мінімальне	Максимальне
Мовно-літературна	На тиждень	11	10	13	11	10	13
	На рік	385	350	455	385	350	455
Математична	На тиждень	5	4	6	5	4	6
	На рік	175	140	210	175	140	210
Природнича	На тиждень	4	1,5	3	4	1,5	3
	На рік	140	52,5	105	140	52,5	105
Соціальна і здоров’язбережувальна	На тиждень	1	1	3	1	1	3
	На рік	35	35	105	35	35	105
Громадянська та історична	На тиждень	2	1	2	2	1	2
	На рік	70	35	70	70	35	70
Технологічна	На тиждень	2	1	3	2	1	3
	На рік	70	35	105	70	35	105
Інформатична	На тиждень	2	1	2	2	1	2
	На рік	70	35	70	70	35	70
Мистецька	На тиждень	2	1	3	2	1	3
	На рік	70	35	105	70	35	105
Фізична культура	На тиждень	3	3	3	3	3	3
	На рік	105	105	105	105	105	105
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	На тиждень	9,5	9,5	9,5	9,5	9,5	9,5
	На рік	332,5	332,5	332,5	332,5	332,5	332,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	34	31	34	34	31	34
	На рік	1190	1085	1190	1190	1085	1190
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	31	31	31	31	31	31
	На рік	1085	1085	1085	1085	1085	1085

**** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Загальний обсяг фактичного навчального навантаження для 7-х класів

Таблиця 1

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	7–А клас			7-Б клас			7-В	клас
		Використано закладом	Мінімальне	Максимальне	Використано закладом	Мінімальне	Максимальне	Використано закладом	Мінімальне	Максимальне
Мовно-літературна	На тиждень	10	10	14	9,5	10	14	9,5	10	14
	На рік	350	350	490	332,5	350	490	332,5	350	490
Математична	На тиждень	5	4	6	5	4	6	5	4	6
	На рік	175	140	210	175	140	210	175	140	210
Природнича	На тиждень	7,5	7	9	7,5	7	9	7,5	7	9
	На рік	262,5	245	315	262,5	245	315	262,5	245	315
Соціальна і здоров’язбережувальна	На тиждень	1,5	1	3	1,5	1	3	1,5	1	3
	На рік	52,5	35	105	52,5	35	105	52,5	35	105
Громадянська та історична	На тиждень	3	1,5	3	3	1,5	3	3	1,5	3
	На рік	105	52,5	105	105	52,5	105	105	52,5	105
Технологічна	На тиждень	1	1	3	1	1	3	1	1	3
	На рік	35	35	105	35	35	105	35	35	105
Інформатична	На тиждень	2	1	2	2	1	2	2	1	2
	На рік	70	35	70	70	35	70	70	35	70
Мистецька	На тиждень	2	1	3	2	1	3	2	1	3
	На рік	70	35	105	70	35	105	70	35	105
Фізична культура	На тиждень	3	3	3	3	3	3	3	3	3
	На рік	105	105	105	105	105	105	105	105	105
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	На тиждень	6,5	6,5	6,5	6,5	6,5	6,5	6,5	6,5	6,5
	На рік	192,5	192.5	192,5	192,5	192.5	192,5	192,5	192,5	192,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	35	35	35	35	35	35	35	35	35
	На рік	1125	1125	1125	1125	1125	1125	1125	1125	1125
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	32	32	32	32	32	32	32	32	32
	На рік	1120	1120	1120	1120	1120	1120	1120	1120	1120

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів складає 2432,5 годин/навчальний рік, зокрема:

• для учнів 8 класів – 1207,5 годин; навчальний рік (35 тижнів);
• для учнів 9 класів – 1225 годин; навчальний рік (35 тижнів). 

        Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти ліцею для 10-11-х класів складає 2187,5 годин/навчальний рік, зокрема:

• для учнів 10 класів – 1102,5 годин; навчальний рік (35 тижнів); 
• для учнів 11 класів – 1085 годин; навчальний рік (35 тижнів). 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-х - 4-х класів (додаток 1), для 5-7-х (додаток 2),  8-9 класів (додаток 3), для 10-го і 11-го класів (додаток 4).

     Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну і варіативну складову.

 Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані Обухівського ліцею Обухівської селищної ради не перевищує загальнорічної

 кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної типовими навчальними планами, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах - 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення предметів інваріантної складової (українська мова та літературне читання).

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В Закладі середня наповнюваність третіх класів становить 27 учнів, четвертих класів - 34 учні.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальними тижнем.

 

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до додатку 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за №229/6517, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016.

Клас    може ділитися на групи під час вивчення української мови  за умови більше 27 учнів у класі, під час вивчення англійської мови дві групи з кількістю не менше 8 учнів у кожній або створення між класних груп, під час проведення практичних занять з  використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

 

Враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Дистанційно для учнів 1-2 класів 2 навчальні заняття по 30 хвилин або 3 навчальні заняття по 20 хвилин.

Для 3-4 класів  2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 30 хвилин, або 4 навчальні заняття по 20 хвилин.

 Для 5-7 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 35 хвилин, або 4 навчальні заняття по 25 хвилин.

 Для 8-9 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по 40 хвилин, або 4 навчальні заняття по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин.

В умовах воєнного стану, для учнів, які здобувають освіту у другу зміну (які перебувають за кордоном), початок занять не пізніше 16.00.

  Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів та матеріально-технічної бази закладу.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

 

Години варіативної складової (8-11 класи) розподіляються на:

• на додаткові предмети;
• індивідуальні заняття та консультації;
• на поглиблене вивчення предметів,
• введення курсів за вибором, факультативів.

 

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

5. НАВЧАЛЬНІ  ПРОГРАМИ. МОДЕЛЬНІ НАЧАЛЬНІ  ПРОГРАМИ

Робочий навчальний план на 2024-2025  навчальний рік складається на основі наступних  типових навчальних програм:

Інваріантна складова

І ступінь

1. Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі першого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової  освітньої  програма, розробленої під керівництвом  О.Я. Савченко (для 1-2 класів), затверджена  наказом  Міністерства освіти і науки України 12.08.2022 №743.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf

 

 

2.Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі першого циклу початкової школи реалізовано згідно   Освітньої  програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (для 1-А класу), затверджено  наказом  Державної служби якості освіти України від 21.06.2024 №01-10/196

 

      

3. Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі другого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової  освітньої  програма, розробленої під керівництвом  О.Я. Савченко (для 3-4 класів), затверджена  наказом  Міністерства освіти і науки України 12.08.2022 №7433.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Savchenko.pdf

 

 

 

Клас	Предмет	К-сть год.	Програма	Затверджено
І ступінь
1	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл І (1-2 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
1	Англійська мова	70
1	Математика	140
1	«Я досліджую світ»	105
1	«Дизайн і технології»	35
1	«Мистецтво»	70
1	Фізична культура	105
2-А	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл І (1-2 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
2-А	Англійська мова	105
2-А	Математика	140
2-А	«Я досліджую світ»	105
2-А	«Дизайн і технології»	35
2-А	«Мистецтво»	70
2-А	«Інформатика»	35
2-А	Фізична культура	105
2-Б	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл І (1-2 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
2-Б	Англійська мова	70
2-Б	Математика	140
2-Б	«Я досліджую світ»	105
2-Б	«Дизайн і технології»	35
2-Б	«Мистецтво»	70
2-Б	«Інформатика»	35
2-Б	Фізична культура	105
3-А	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл ІІ (3-4 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
3-А	Англійська мова	105
3-А	Математика	175
3-А	«Я досліджую світ»	105
3-А	«Дизайн і технології»	35
3-А	«Мистецтво»	70
3-А	Фізична культура	105
3-А	Інформатика	35
3-Б	Українська мова	170	Типова освітня програма початкової освіти, цикл ІІ (3-4 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
3-Б	Англійська мова	70
3-Б	Математика	140
3-Б	«Я досліджую світ»	105
3-Б	«Дизайн і технології»	35
3-Б	«Мистецтво»	70
3-Б	Фізична культура	105
3-Б	Інформатика	35
4-А	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл ІІ (3-4 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
4-А	Англійська мова	105
4-А	Математика	175
4-А	«Я досліджую світ»	105
4-А	«Мистецтво»	70
4-А	«Дизайн і технології»	35
4-А	Фізична культура	105
4-А	Інформатика	35
4-Б	Українська мова	245	Типова освітня програма початкової освіти, цикл ІІ (3-4 класи), розроблена під керівництвом О.Я.Савченко	«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №743.
4-Б	Англійська мова	70
4-Б	Математика	140
4-Б	«Я досліджую світ»	105
4-Б	«Мистецтво»	70
4-Б	«Дизайн і технології»	35
4-Б	Фізична культура	105
4-Б	Інформатика	35
ІІ СТУПІНЬ          Усі обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом базової середньої освіти в межах певної освітньої галузі, можуть бути реалізовані одним чи кількома навчальними предметами / інтегрованими курсами, для кожного з яких має бути створена модельна навчальна програма. Модельна навчальна програма (далі - МНП) - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст навчального предмета / інтегрованого курсу та види навчальної діяльності, рекомендовані для використання в освітньому процесі. Модельні навчальні програми розробляють для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи). Рекомендацією для використання модельної навчальної програми в освітньому процесі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної б загальної середньої освіти, є надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Вимоги до МНП визначені в додатку 6. Поданий у додатку 5 перелік МНП є базовим І може бути доповнений іншими МНП, яким буде надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» в установленому порядку. Спираючись на МНП, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, Інтегрованих (зокрема міжгалузевих) курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними МНП. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. Навчальні програми, розроблені на основі МНП, затверджує педагогічна рада закладу освіти.   5-7 КЛАС Предмет Клас Назва модельної програми Автор чи авторський колектив Посилання  на документ Українська мова 5-6  «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.   7  «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.)   Українська література 5-6  «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.   7  «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти Яценко Т.О.   Зарубіжна література 5-6, 7  «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.   Англійська мова 5-6, 7  «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.   Математика 5-6  «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Істер О.С.   Алгебра 7 «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Істер О.С.   Геометрія 7 «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Істер О.С.   Інтегрований курс «Пізнаємо природу» 5-6  «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.   Географія 6, 7 «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти   Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.   Біологія 7 «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П.   Фізика 7 «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти    Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)   Хімія 7 «Хімія 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Григорович О.В.   Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6  ««Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.   7 «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л   Інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» 5-6  «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І.Я.   Історія України 7 «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Гісем О.І.   Всесвітня історія 7 «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти   Гісем О.І.   Інформатика 5-6  «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Ривкінд Й.Я. Лисенко Т.І. Чернікова Л.А. Шакотько В.В.   7 «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Ривкінд Й.Я. Лисенко Т.І. Чернікова Л.А. Шакотько В.В.   Технології 5-6  «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.   7  «Технології. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.   Інтегрований курс «Мистецтво» 5-6  «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти Масол Л. М., Просіна О. В.   7  «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти Масол Л. М.   Фізична культура 5-6  «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та ін.   7 «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І.О. та інші       8-9 КЛАС
Клас	Предмет	К-сть год.	Програма	Затверджено
8-А	Українська мова	70	Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Українська література	70	Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Іноземна  мова     (англ.)	105	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов 5-9 класи	Київ, 2017, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Зарубіжна література	70	Зарубіжна  література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.	Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
8-А	Історія України	52,5	«Історія України. 5–9 класи»	Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
8-А	Всесвітня історія	35	«Всесвітня історія. 7–9 класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
8-А	Мистецтво	35	Мистецтво. 5-9 класи. Навчальна програма для ЗНЗ.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Алгебра	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта», 2013 зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Геометрія	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Біологія	70	Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Географія	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Фізика	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи.(оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Хімія	70	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Трудове навчання	35	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Інформатика	70	Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Основи здоров'я	35	Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-А	Фізична культура	105	Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи.	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
8-Б	Українська мова	105	Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Українська література	70	Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Іноземна  мова (англ.)	70	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов 5-9 класи	Київ, 2017, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Зарубіжна література	35	Зарубіжна  література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.	Київ «Освіта» 2013, зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
8-Б	Історія України	35	«Історія України. 5–9 класи»	Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
8-Б	Всесвітня історія	35	«Всесвітня історія. 7–9 класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
8-Б	Мистецтво	35	Мистецтво. 5-9 класи. Навчальна програма для ЗНЗ.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Алгебра	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта», 2013 зі змінами,  наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Геометрія	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Біологія	70	Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Географія	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Фізика	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи.(оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Хімія	70	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Трудове навчання	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Інформатика	70	Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Основи здоров'я	35	Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
8-Б	Фізична культура	70	Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи.	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
9-А	Українська мова	70	Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Українська література	70	Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Зарубіжна література	70	Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
9-А	Англійська мова	105	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов. 5-9 класи	Київ,2017, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Історія України	52,5	«Історія України. 5-9 класи»	Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
9-А	Всесвітня історія	35	«Всесвітня історія. 7-9  класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
9-А	Основи правознавства	35	Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів	Київ, 2016, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Мистецтво	35	Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена) Навчальна програма для ЗНЗ.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Алгебра	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Геометрія	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Біологія	70	Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Географія	52,5	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Фізика	105	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Хімія	70	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Трудове навчання	35	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Інформатика	70	Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-А	Основи здоров'я	35	Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Українська мова	105	Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Українська література	70	Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Зарубіжна література	35	Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Київ «Освіта» 2013, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804 (зі змінами)
9-Б	Англійська мова	70	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням  іноземних мов. 5-9 класи	Київ,2017, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Історія України	35	«Історія України. 5-9 класи»	Наказ МОН від 21.02.2019 №  236
9-Б	Всесвітня історія	35	«Всесвітня історія. 7-9  класи»	Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804
9-Б	Основи правознавства	35	Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів	Київ, 2016, зі змінами, наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Мистецтво	35	Мистецтво. 5-9 класи. (оновлена) Навчальна програма для ЗНЗ.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Алгебра	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Геометрія	70	Математика. Навчальна програма для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Біологія	52,5	Програма з біології для 6-9  класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Географія	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Географія. 6-9 класи.	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Фізика	105	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів:  Фізика. 7-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Хімія	70	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Трудове навчання	70	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. (оновлена)	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Інформатика	70	Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Основи здоров'я	35	Основи здоров’я 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів	Наказ МОН від 07.06.2017 № 804
9-Б	Фізична культура	70	Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

 

 

ІІІ ступінь Навчальні програми предметів та інтегрованих курсів, рекомендовані для використання в освітньому процесі для 10-11 класів обрано з переліку наведеного у додатку 18 до Типової  освітньої  програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018№ 405 та затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 21.02.2019 №236, від 24.11.2017 № 1539.
Предмет	Назва програми (автор)	Клас	Гриф	Покликання на документ
Українська мова	Навчальна програма "Українська мова (рівень стандарту). 10-11 класи"	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Українська Література	Навчаьна програма "Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи"	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Іноземна мова (англійська)	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи Іноземна мова Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Зарубіжна Література	Зарубіжна література. Рівень стандарту	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Історія України	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України 10-11 класи»	10-11	Наказ МОН від 21.02.2019 №236
Всесвітня історія	Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 10-11 (рівень стандарту)	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Громадянська освіта	Навчальна програма "Громадян-ська освіта ( інтегрований курс, рівень стандарту)" (Тамара Бакка, Наталія Беца, Поліна Вербицьк, Оксана Волошенюк, Раїса Євтушенко, Тетяна Мелещенко, Олександр Мокрогуз, Олег Муза, Вікторія Павловська-Кравчук, Тетяна Ремех, Елла Ситник, Наталія Ступницька, Ольга Педан-Слєпухіна)	10	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Мистецтво	Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти "Мистецтво. 10-11 клас" (рівень стандарту)	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Алгебра і початки аналізу Геометрія	Навчальна програма "Математика (рівень стандарту). 10-11 класи"	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Біологія і екологія	Біологія і екологія. 10-11 класи (рівень стандарту) навчальна програма для закладів загальної середньої освіти	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Географія	Географія. 10-11  клас. Рівень стандарту	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Фізика	«Фізика» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу Національної академії педагогічних наук під керівництвом Локтєва В.М.	10-11	Наказ МОН від 24.11.2017 № 1539
Астрономія	«Астрономія» (рівень стандарту, авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.Я.)	10-11	Наказ МОН від 24.11.2017 № 1539
Хімія	Хімія. 10-11 класи (рівень стандарту) навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (колектив авторів)	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Інформатика	Навчальна програма "Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи"	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Фізична культура	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (авт. М.В. Тимчик, Є.Ю. Алексєйчук, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О.Сілкова)	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
Захист України	Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (колектив авторів)	10-11	Наказ МОН від 23.10.2017 № 1407

 

Варіативна складова

Години варіативної складової робочого навчального плану учнів ліцею використано на введення:

Індивідуальних занять з географії,біології,англійської мови у 10-11 класах (підготовка до ЗНО/НМТ)

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dduk4WZMoMiIMrRgJuJLdikGjTYoYU5a/edit?usp=sharing&ouid=115706338059543068555&rtpof=true&sd=true  -  посилання для перевірки актуальних навчальних програм

https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?gid=337295027#gid=337295027  - -  посилання для перевірки актуальних навчальних програм

 

 

На основі навчальної програми з курсу за вибором,факультативу, предмета (інтегрованого курсу) (затвердженої педагогічною радою) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

 

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАРІАТИВНОГО КОМПОНЕНТУ

В 2024-2025 навчальному році

 

№ з\п	Назва курсу	Науково-методичне забезпечення (програма)
1.	Фінансова грамотність	https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dduk4WZMoMiIMrRgJuJLdikGjTYoYU5a/edit?usp=sharing&ouid=115706338059543068555&rtpof=true&sd=true
2.	Стем	https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit?gid=337295027#gid=337295027

 

 

Розділ V

1. Організація роботи з учнями  з особливими освітніми потребами (Інклюзивне навчання)

 

Відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.3,53,55,25), Закону України «Про повну загальну середню освіту»(ст.26, з метою реалізації Національної стратегії

Розвитку інклюзивного навчання в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 527-р;  Постанови КМУ №957 від 15.09.2021 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», Постанови КМУ №483 від 26.04.2022 «Про затвердження змін до порядків, затверджених постановами КМ України від 10 квітня 2019№530 і від 15 вересня 2021 №957», наказу МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти», листа МОН України №1\3710-22 від 28.03.2022 «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану» та Методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами у 2024-2025 навчальному році (лист МОНУ №6\679-24 від 03.09.2024) і з метою створення оптимальних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, виходячи із висновків ІРЦ організовано освітній процес у 2-А,2-В, 3-Б, 4-А,4-Б, 5-А, 6-А, 6-Б, 7-Б,8-Б    класах, відповідно до даної освітньої програми з додаванням корекційно-розвиткової складової, що подається у додатках № 3, 5.

У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

• особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
• інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

• здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
• забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
• створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);
• розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
• створення позитивного мікроклімату у закладі освіти з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
• забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
• надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток мовлення; корекція розвитку; соціально-побутове орієнтування; розвиток комунікативної діяльності і творчості. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом. Під час освітнього процесу з застосуванням технологій дистанційного навчання корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини здійснюється враховуючи технічні та фізіологічні можливості кожного здобувача освіти з особливими освітніми потребами.

 

 

№ п/п	Корекційні  програми	Автори	Затверджено
	Програми з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція когнітивного розвитку) для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти	Сак Т., Прохоренко Л.	наказ МОН України від 26.07.2018 №814
	Програми з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти	Омельченко І., Федорович Л.	наказ МОН України від 26.07.2018 №814
	Програми з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для 1-4  класів спеціальних класів  для дітей із затримкою психічного розвитку закладів загальної середньої освіти	Бабяк О.	наказ МОН України від 26.07.2018 №814
	Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізична культура» для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.	Шеремет Б., Сак Т., Соколова Г., Маматова З., Сак Т., Прохоренко Л.	наказ МОН України від 04.04.2017 №526
	Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.	Омельченко І. Федорович Л.	наказ МОН України від 26.09.2016 №1148
	Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція когнітивного розвитку)  для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.	Логвінова І., Кучеренко О.	наказ МОН України від 26.09.2016 №1148

 

 

Розділ VІ

1. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

Відповідно до Закону  України «Про освіту» (частина 3 статті 41) в Обухівському ліцеї визначено, що система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ліцею є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
• постійний моніторинг змісту освіти; 
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища НВК;

контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів

• Звітування

За результатами самооцінювання готуються висновки (які є складовою щорічного звіту про діяльність закладу освіти) і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності (які стануть частиною річного плану роботи на наступний навчальний рік).

• Планування, визначення шляхів удосконалення

шляхи вдосконалення стають одним із джерел для розроблення річного плану роботи закладу освіти.

 

2. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому методів навчання та педагогічних технологій

 Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу освіти та відображає їх в освітній програмі. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. У 2024/2025 навчальному році за заявами батьків, враховуючи умови воєнного стану, залежно від умов та стану у закладі організовано змішаний спосіб навчання для учнів 1-11 класів.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, інтерактивні форми i методи навчання — дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку aбo в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року

Вибір форм i методів навчання вчитель визначає   самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі (закладах) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується на підставі Індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, який розробляють педагогічні працівники у взаємодії з учнем чи ученицею та/або його чи її батьками (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник І підписують батьки (особи, які їх замінюють).

З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти формують класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, із навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

Учні, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання 7 відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати базову середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів / інтегрованих курсів, пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, які вивчають державною мовою.

В освітньому процесі мова національних меншин (так само, як і національна символіка кожної національної меншин (спільноти) може використовуватися в закладі освіти, у якому є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, на перервах, під час церемонії першого дзвінка, проведенні гуртків, концертів, флешмобів, інших заходів, зустрічей, засідань тощо, у процесі створення іміджу закладу, зокрема на його вебсайтк

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

•  формування компетентностей;

•  розвитку компетентностей;

•  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

•  корекції основних компетентностей;

•  комбіновані уроки.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Актуальними для для організації освітнього процесу в 2024-2025 р.  є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

       

3. Показники (вимірники) реалізації

 

На рівні закладу освіти розроблена система показників (внутрішній моніторинг, директорські контрольні роботи, усне опитування заздалегідь розробленими питаннями, короткотривалі самостійні роботи, анкетування), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний ,,продукт” діяльності ліцею відповідає ,,моделі” випускника. При цьому об’єктами контролю є:

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін (2 рази на рік);

• матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, їдальня,  наявність інтернету (2 рази на рік);
• якість проведення навчальних занять, вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років), тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (згідно окремого гафіка);
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають ,,Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, моніторинги – кожного семестра, ДПА – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
• продовження навчання (аналіз продовження навчання випускниками (1 раз на рік).

Передбачені результати базової середньої освіти

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

На реалізацію мети діяльності ліцею при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття відповідно освітніх потреб учнів.

 

Розділ VІI

1. Опис інструментарію оцінювання

 

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

  Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне (формувальне) оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

 Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Оцінюванню здобувачів базової середньої освіти та профільної середньої освіти підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового (базового) освітнього компонента та вибірково-обов’язкові предмети навчального плану відовідного ступеня.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, або профільної середньої освіти відповідно до вимог Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державними стандартами відповідного ступеня.

 Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

 Опис інструментарію оцінювання учнів базової освіти

 Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання предметів / інтегрованих курсів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оцінювальних судженнях. Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягають учні й учениці.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів й учениць, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнівства з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких враховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі.

Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

 Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

 Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюють відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та створених на його основі МНП із застосуванням різних способів і засобів для визначення рівня досягнення результатів навчання для певної групи результатів або її складників, а також змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом).

Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів і засобів:

• усного (опитування індивідуальне, групове тощо);
•  письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти й ін.);
• практичного (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);
• комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку. Заклад освіти може самостійно визначати інструментарій, шкали оцінювання. У разі запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти має визначити та оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.

 

У рамках академічної свободи педагогогічні працівники Обухівського ліцею здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

 

Розділ VІІІ ДОДАТКИ

 

                                                                    Додаток №1

до Типової освітньої програми

                                                                              на 2024-2025 навчальний рік

                                                             Обухівського ліцею

 

Структура 2024/2025 навчального року                                        Обухівського ліцею Обухівської селищної ради   

 

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 2 вересня, триває не менше 175 навчальних днів.

 

 

І семестр: 02.09.2024 – 27.12.2024

 

ІІ семестр: 13.01.2025 – 30.05.2025

Канікули

 

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

 

 

Осінні: 28.10.2024 – 03.11.2024 (7 днів)

  Зимові: 28.12.2024 – 12.01.2025 (16 днів)

Весняні: 25.03.2025 – 31.03.2025 (7 днів)

Вихідні (у разі завершення воєнного стану)

01.10 - День захисників України (робочий, воєнний стан продовжено)

25.12 – Різдво Христове

08.03 - Міжнародний жіночий день

31.03 - Великдень

01.05 - День праці

09.05 - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

19.05 - Трійця

   

Навчальні екскурсії та навчальна практика здійснюватимуться для учнів відповідно до «Методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОН України №1/9-61 від 06.02.2008) протягом начального року.

 

 

                                                                 Додаток №2

до Типової освітньої програми

                                                                              на 2024-2025 навчальний рік

                                                              Обухівського ліцею

 

 

РЕЖИМ РОБОТИ                                                                                               Обухівського ліцею Обухівської селищної ради   

на 2024/2025 навчальний рік

 

Заклад освіти працює за п’ятиденним робочим тижнем.

Навчання організовано в  одну зміну за змішаною формою.

Початок занять о 08 год.30 хв.

Всі позаурочні заходи закінчуються не пізніше 16.00 год.

Гурткова робота за окремим графіком.

 

Тривалість уроків:

 

1 клас – 35 хвилин;

2-4 класи – 40 хвилин;

5-11 класи - 45 хвилин.

 

Тривалість перерв:

1 клас:	2-4 класи:	5-11 класи:
1 перерва 15 хв. 2 перерва 20 хв. 3 перерва 20 хв. 4 перерва 15 хв.	1 перерва 15 хв. 2 перерва 20 хв. 3 перерва 20 хв. 4 перерва 15 хв. 5 перерва 15 хв.	1 перерва 10 хв. 2 перерва 15 хв. 3 перерва 20 хв. 4 перерва 20 хв. 5 перерва 10 хв. 6 перерва 10 хв. 7 перерва 10 хв.

 

 

 

                

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ
Початкова школа			Середня школа і старша школа
	1 клас	2-4 клас	5-11 клас
	1 урок – 8.30 – 9.05 2 урок – 9.20 – 09.55 3 урок – 10.05 – 10.50 4 урок – 11.10 – 11.45 5 урок – 12.00 – 12.30	1 урок – 8.30 – 9.10 2 урок – 9.25 – 10.05 3 урок – 10.25 – 11.05 4 урок – 11.25 -  12.05 5 урок – 12.20 – 13.00 6 урок-   13.40-   14.20	1 урок – 8.30 – 9.15 2 урок – 9.25 – 10.10 3 урок – 10.25 – 11.10 4 урок – 11.30 -  12.15 5 урок – 12.35 – 13.20 6 урок – 13.30 – 14.15 7 урок – 14.25 – 15.10 8 урок – 15.20 – 16.05

 

 

В Документі «Освітня програма»

Обухівського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

 

пронумеровано, прошнуровано 

(                                      ) сторінок

 

                                                             Директор ____________ Віра ДЖУР