Програма тренінгових занять

«СТОП- Булінг»

орієнтована на профілактику насилля

 в Обухівському ліцеї

Пояснювальна записка

         Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстоке поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в стосунках між дітьми. Поведінка, спрямована на утвердження своєї влади над кимось або чимось, стає усе більш розповсюдженою. Проблему булінгу почали досліджувати зовсім недавно, у 60–70-х роках ХХ ст., коли суспільство замислилося над існуванням зв’язку між явищами девіантної та агресивної поведінки в соціумі та тим, як людина виховується, зростає та навчається протягом шкільних років, та почало усвідомлювати важливість вивчення причин та наслідків цього явища, щоб в результаті мати важелі впливу та контролю над ситуацією. Діти та підлітки є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для  організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі.

Суть булінгу вбачають все-таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі — сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення та ізоляції жертв.

Також значну роль у процесі булінгу відіграють спостерігачі, яких за дослідженнями 88% від усіх дітей частина з них долучається до кривдника, інша, аудиторія, підбурює його до подальшого знущання, і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються. Потерпілий не здатен ефективно захищати себе, тому певною мірою беззахисний перед кривдником або їх групою. Кривдник не припиняє свої дії після того, коли йому так скажуть батьки чи вчителі, він наступного разу просто «не попадеться на гарячому».

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Найчастіше жертвами шкільного цькування стають діти , які мають:

-         фізичні недоліки або вади ;

-         страх перед школою;

-         низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;

-         особливості зовнішності – руде волосся, веснянки…

-         особливості поведінки – замкнути або імпульсивні;

Булінг різноманітний, це не лише фізична агресія, найчастіше – психологічна.

Найчастіше агресорами (ініціаторами цькування - булерами) є діти з нарцисичними рисами характеру. Основна особливість «нарциса» – прагнення до влади, самоствердження за рахунок інших. Бути «крутим», мати авторитет серед ровесників, як людини, якій ніхто нічого не може зробити. «Ти мені нічого не зробиш» - приховане за усією поведінкою цього учня послання. Щодо них у суспільстві існують певні стереотипи, наприклад, кривдник — задиркуватий хлопець, з посередніми успіхами в навчанні та з впливовим статусом серед ровесників, а жертву уявляють беззахисною, замкненою, з вузьким колом друзів та невисоким статусом. Однак типів існує безліч, вони часто поєднуються, наприклад, кривдники бувають більш відповідальними за інших в усвідомленні своєї поведінки та більш чутливими до виправної терапії. Характеризуючи кривдника як учасника процесу булінгу, виділяють ряд типів поведінки:

1) дитина зазвичай поводить себе в соціально прийнятний спосіб, піклується про інших, має непогані успіхи в навчанні. Однак іноді поводиться непередбачувано, нехарактерно, принижує інших учнів, хоча й схильна бути відповідальною та піддається вихованню.

2) дитина приваблива, не відчуває браку матеріальних речей, має непогані оцінки, друзів, гарні лідерські якості, але знущається з інших — ніби випадає зі звичайних стереотипів. Це пояснюється тим, що не завжди враження про дитину співпадають з тим, якою вона є насправді, адже багатьом дітям важко справлятися зі своїм персональним розвитком та самоповагою, а тим паче з очікуваннями, що покладають на них батьки та інші люди. Вони ніби вдягають маску хороброї дитини.

3) «статусний» тип кривдника проявляється у показовості булінгу, намаганні завжди бути на «сцені», завоювати аудиторію спостерігачів, їхні лестощі та підлабузництво.

4) тип кривдника «у повному озброєнні» має стійкі наміри чинити булінг, особливо в разі відсутності сторонніх поглядів, у той же час намагається ввести в оману та всіляко привабити інших, зокрема дорослих. Вони занурюють свої почуття настільки глибоко, що самим їм стає важко їх ідентифікувати. Досить часто добре розуміють стан іншої людини та вміють користуватися цим, помічають вразливі сторони потенційної жертви.

5) імпульсивно-агресивні кривдники, які мають слабкі соціальні навички, абсолютно непередбачувані, агресивні реакції навіть на слабку провокативну поведінку, звинувачують інших, а головне, часто мають проблеми у розвитку, зокрема зі здатністю до навчання.

Також існує кібер-булінгу. Діти створюють веб-сторінки та сайти, де можуть вільно спілкуватися, коментувати, ображаючи інших, поширювати плітки, фотографії особистого характеру та іншу інформацію; також кривдники відсилають електронні листи та повідомлення своїм жертвам, у яких їх всіляко принижують. У такому просторі не існує жодних захисних для жертви бар’єрів — ані часових, ані просторових, тому швидко, лише натисканням кнопки, образлива інформація поширюється серед тисяч людей. Дослідники встановили, що кожна сімнадцята дитина у віці 10–17 років зазнає знущань через Інтернет, причому близько однієї третини з цього числа вважають такі інциденти надзвичайно образливими та принизливими.

        Актуальність та доцільність програми: цькування дітей з боку однолітків, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед підлітків; призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.

Мета програми: висвітлення особливостей явища булінгу в шкільному колективі, актуалізація даної проблеми та формування негативного ставлення до булінгу.

        Завдання програми: ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та проявами; навчання дітей конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій; зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій; усвідомлення і прийняття відмінностей; розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю; формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах дітей з навколишнім світом; підвищення рівня самосвідомості дітей, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одним; вміння вільно виражати почуття.

       Для профілактичної роботи здійснюється психодіагностика, яка реалізується шляхом спостереження; інтерпретації серії методик: методика «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна і Н. Епштейна; визначення показників та форм агресії за методикою А. Басса та А. Дарки; методика первинної діагностики та виявлення дітей "групи ризику" (М.І. Рожков, М.А. Ковальчук); методика «Соціометрія» (розроблена Я. Морено).

        Етапи програми:

І етап — орієнтувальний (2 заняття), спрямований на ближче знайомство

психолога з дітьми.

II етап — реконструктивний (7 занять), його завданням є власне зниження

високого рівня агресивності та тривожності, вироблення навичок мовленнєвого спілкування;

III етап — закріплюючий (1 заняття).

                Організація занять: програма включає 10 занять; кількість занять на

тиждень — 1, тривалість занять — 80 хв.; кількість дітей у групі — 10-15.

        Структура занять:кожне заняття поділяється на етапи:

1.            Привітання, метою якої є позитивний емоційний фон, почуття комфорту, згуртованості в групі.

2.            Основна частина, під час якої використовуються ігри та вправи спрямовані на:

·        опрацювання психотравмуючих ситуацій;

·        вироблення соціально прийнятних способів вираження емоційних реакцій: гніву, ревнощів, образи, тощо;

·        формування адекватних способів емоційного реагування на негативні переживання.

В основній частині використовуються такі методи та прийоми:

·        прослуховування та обговорення розповідей;

·        ігри-інсценування.

3.            Вправи на зняття психоемоційного напруження. Психогімнастика.

4.            Заключний етап, спрямований на рефлексію заняття (Що нового

сьогодні ми довідались на занятті? Що особливо сподобалось?) та прощання.

                               Календарно-тематичний план

Заняття 1

Мета: створити позитивний емоційний фон, почуття комфорту, згуртованості в групі; послабити емоційне напруження; навчити навичок ауто релаксації; навчальний блок - актуалізувати проблему булінгу та висвітлити особливості даного явища в шкільному колективі, ознайомити з поняттям булінгу.

1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання дивлячись в очі.

2. Знайомство. Вправа «Моє ім’я». Діти передають по колу клубочок або м’ячик, називають попередніх учасників та додають своє ім'я. Дозволяється називатись вигаданим ім'ям.

3. Прийняття правил роботи групи.  Тренер роздає кожному  учаснику кілька маленьких аркушів і просить написати одну або декілька  умов співпраці,потрібних саме йому для ефективної роботи, дружньої атмосфери  в групі.  Далі кожний  виносить на обговорення одну із своїх пропозицій. І лише після того як уся група прийме правило, тренер записує його на плакаті «Правила  нашої групи». Далі по колу обговорюються всі інші пропозиції групи. Інформація для тренера.

ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені

2. Бути доброзичливими і активними

3. "Піднята рука"

4. Один говорить - усі слухають

5. "Тут і тепер"

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. "Вільна нога"

8. Конфіденційність.

Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

4. Інформаційне повідомлення «Булінг  в шкільному середовищі». Тренер показує відео https://www.youtube.com/watch?v=s5dHRDM1cE4

Тренер задає питання групі: що ви побачили на відео? як ви гадаєте, яку проблему висвітлено в цьому відео?Що відчули під час перегляду?

Булінг (знущання, цькування, залякування) –це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

5. Анкетування на виявлення проявів булінгу в колективі.

Дорогий друже!

Просимо тебе відповісти на кілька запитань. Перш ніж відповісти на кожне

питання, уважно прочитай всі варіанти відповідей і обведи правильну, на твій

погляд, відповідь.

Стать:     чоловіча    жіноча     Клас ___________    Вік ___________

1.            Ви знаєте, що таке «булінг»?

а) так

б) ні

2.            Чи стикалися ви з ситуаціями знущання одних людей над іншими?

а) так

б) ні

в) інше___________________________________________________________

3.            Якщо так, то в якій формі:

а) приниження

б) образи (вербальна агресія)

в) фізичне насильство

г) зйомка знущання на телефон

д) кіберулінг (загрози, знущання і приниження в інтернеті)

е) інше____________________________________________________________

4.            Чи були ви самі учасником цькування, знущання?

а) так, як спостерігач;

б) так, як жертва;

в) так, як агресор (той, хто є ініціатором цькування);

г) ні, не був (була)

5.            Де найчастіше зустрічається цькування?

а) в школі;

б) у дворі, на вулиці;

в) в соц.мережах, в інтернеті;

г) інше ____________________________________________________________

6.            Хто, на ваш погляд, частіше піддається цькуванню (булінгу)?

а) той, хто слабший і не може дати здачі;

б) той, хто відрізняється від інших (зовні, фізично);

в) той, хто має свою думку

г) інше __________________________________________________________

7.            Чи зустрічали Ви ситуації цькування школярів з боку вчителів?

а) так, постійно

б) так, але рідко

в) ні, не зустрічав

8.            Чи вважаєте ви, що дорослі недостатньо допомагають дітям, які є жертвами цькування?

а) так

б) ні

в) не замислювався про це

9.            Як ви вважаєте, чи можна уникнути цькування в школі?

а) так, якщо вчасно помітять дорослі;

б) так, якщо жертва змінить свою поведінку;

в) так, якщо покарати агресора;

г) ні, це неминуче;

д) інше____________________________________________________________

10.       Хто, на вашу думку, здатний припинити булінг в освітній організації?

а) адміністрація

б) педагогічний колектив

в) батьки

г) учні

д) інше ___________________________________________________________

Дякую за участь!

Обговорення анкетування. Тренер задає питання: Чи ставали ви жертвами булінгу? Чи спостерігали ви за тим, як хтось ставав жертвою булінгу? Чи були ви в ролі кривдника?

6. Гра «Біла ворона». Ведучий пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як усі. Для цього йому треба робити усе протилежно тому, що робить група. Група повторює всі рухи ведучого. Наприклад, група підводить руки, а «біла ворона» - ні, всі посміхаються, а «біла ворона» - насуплюється тощо. Через деякий час ведучий каже: «Це важко – бути не таким, як усі. Хто буде йому допомагати?» Так з'являються дві білі ворони. Потім їх стає більше. Коли до «білої ворони» приєднується половина учасників, вправа закінчується.

Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирається» дитина (так звана «біла ворона»), яка відрізняється від інших або зовнішнім виглядом, або розумовими здібностями, або поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до неї прізвиська, штовхають, чіпляються , псують особисті речі та інше? Які відчуття у вас викликає така ситуація? ƒ Як ви вважаєте почуває себе дитина, яку «обрали «білою вороною»?

7. Вправа «Послухай тишу». Учасникам дається  інструкція : «Будь ласка, сядьте так, щоб вам було зручно, розслабтеся, заплющте очі і просто слухайте, що відбудеться навколо. Звертайте увагу на будь – які навіть найтихіші звуки. Починаємо слухати…» На це відводиться 1-2 хв. Після цього учасники по колу коротко розповідають,  які звуки їм вдалося почути.

Наприкінці тренер зазначає: «Тепер ви знаєте, як багато звуків можна почути в тиші, варто лише зосередити на них свою увагу! Можна заплющити очі  й уважно слухати, що відбудеться довкола … і ви почуєте, відчуєте, який великий, різноманітний і цікавий світ навколо нас».

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 2

Мета: формувати навички і вміння спілкування з групою однолітків, розвивати емпатійні здібності у дітей, навчити усвідомлювати і приймати відмінності; навчальний блок - ознайомити з видами булінгу, його проявами, учасниками булінгу.

1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання підморгуючи.

2. Вправа «Мої особливості». Кожен з учасників називає своє ім’я, особливості своєї поведінки чи зовнішності, які починаються з тієї самої літери, що й їхнє ім’я.

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

 4.  Вправа "Чому так стається". Тренер пропонує взяти картки  різних кольорів та розмірів: « Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там, і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу об’єднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла" (агресор) , "око" (спостерігач)  , "мішень" (жертва)  . А зараз кожна група буде мати своє завдання.»

Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

5. Інформаційне повідомлення. Учасники та види булінгу. Види булінгу:

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпачання, бійки, стусани, ляпаси,«сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо. Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо. Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти,маніпуляції, шантаж тощо. Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні по- грози, жарти тощо. Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Які форми булінгу, на вашу думку, більш поширені серед дітей? Чому?

У процесі булінгу традиційно виділяють кривдника (булера), жертву та спостерігачів.

Хто, на вашу думку, може булінгувати (бути булером)? Чому булінг вважається проявом насильства?

6. Вправа "Хочу сказати приємне іншій людині". Учасникам, по черзі входять у приміщення, пропонується похвалити спочатку інших, а потім себе. По ходу виконання завдання педагог-психолог звертає увагу на ту похвалу, яка викликала позитивну реакцію у оточуючих. Потім учасникам пропонується розповісти про те, що вони відчували, коли їх хвалили, і що більше їм сподобалося: слухати похвалу на свою адресу або самому хвалити іншого. На закінчення учасники повинні похвалити своїх родичів, друзів, знайомих і навіть незнайомих людей.

7. Вправа «Повітряна кулька». Тренер пропонує уявити собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легень. Повторюйте, не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям і стає все більшою та більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порахуйте до десяти. Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3-х, уявляйте при цьому, що кожна легеня — це надута кулька. Видихніть. Відчуйте, як тепле повітря проходить через легені, горло, рот. Повторіть 3 рази, вдихаючи та видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а все напруження зникло.

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 3

Мета: забезпечити атмосферу довіри; формувати позитивну самооцінку; навчити усвідомлювати свої позитивні риси; сприяти підвищенню почуття особистісної значимості та налагодженню контакту між дітьми; навчальний блок - права та обов’язки дитини.

1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання потискаючи руку та дивлячись в очі.

 2. Вправа «Який я?». Тренер пропонує записати на аркуші паперу відповідь на питання «Який я?»,  потрібно написати 5 характеристик своєї зовнішності або характеру та презентувати їх.

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Вправа «Займи позицію». Тренер читає твердження, яке потребує обговорення групи. Учасники слухають запропоноване твердження, аналізуючи згодні вони підтримати його чи ні. Варто наголосити, що тут не має правильних чи неправильних відповідей і цілком нормально не погоджуватись з думкою оточуючих. Коли тренер читає тверження учасники закривають очі і роблять свій вибір (якщо вони погодуються з твердженням віднімають великий палець вгору  , якщо ні – вниз . Після того, як всі зроблять вибір тренер просить групу відкрити очі і обговорити власні позициії щодо твердження. Жести, які демонструють згоду або не згоду з твердженням. Питання для групи:

·        Я люблю спорт.

·        Чи несе адміністративну відповідальність дитина, яка знущається над іншими?

·        Чи може жертва поскаржитись адміністрації школи?

·        Чи маю я право на захист?

·        Діти, які спостерігають за цькуванням над іншими є учасниками булінгу?

·        Чи дотримується в ситуації булінгу найважливіший принцип прав людини/дитини «повага до особистості»?

·        Які права дитини ще порушуються в ситуації булінгу?

·         Чи порушуються в ситуації булінгу ще якісь правила?

Відповідно до того, що озвучила група відбувається обговорення різних точок зору.

5. Інформаційне повідомлення «Права та обов’язки дитини».

6. Практичне опрацювання історій «Булінг в дитячому середовищі».  Пропонуємо вам об’єднатися в 4 групи. Кожна група отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»), а вам необхідно визначити вид булінгу, хто потерпає від булінгу, хто вчиняє булінг, наслідки булінгу для дитини, які можете дати поради виходу з ситуації насильства (для цього відводиться 10 хвилин). Потім просимо вас представити результати вашої роботи (для кожної групи по 3 хвилини).

Історії

 1. – Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную з Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому через соціальні мережі я познайомилася з юнаком, якому 18 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?

 2. – Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.

 3. Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають нашіх дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як  Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

4.  Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом его сильно ображать однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшаки йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему..

6. Вправа  «7 свічок». Тренер пропонує учасникам сісти  в коло, влаштуватися зручно та заплющити очі. Інструкція: «Ви дихаєте глибоко і рівно. Уявіть собі, що приблизно за метр від вас стоїть 7 свічок, які горять. Зробіть повільний максимальний глибокий вдих. А тепер уявіть, що вам потрібно одну з цих свічок задути. Якомога сильніше подуйте на неї – видихніть все повітря… Полум’я на свічці затремтіло і свічка згасла…. Так вам потрібно задути всі свічки. »

7. Рефлексія. Прощання.

                                                         Заняття 4

Мета: напрацювати навички адекватного прояву емоцій та саморегуляції, вміти ставати на позицію іншої людини; сформувати поняття про конфлікт, ознайомити з причинами виникнення та способами вирішення конфліктних ситуацій; розвивати навички безконфліктного спілкування, самодіагностика особистісної конфліктності.

1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання, піднімаючи руку і ляскаючи нею об долоню іншої людини( дружній жест типу «дай п'ять»).

2. Вправа    «Я люблю…». Тренер пропонує кожному учаснику назвати своє імя  і закінчити фразу : «Мене звати … Мені подобається коли мене називають….».

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

 4. Тест «Самооцінка конфліктності». Тест дозволяє досліджуваним визначити степінь особистісної конфліктності.

Інструкція. Оцініть по 7-бальній шкалі, наскільки у вас наявна кожна якість, яка наведена в таблиці. Сім балів означає, що у вашій поведінці завжди проявляється якість, яка описана в лівій частині таблиці, 1 бал – що вона не проявляється ніколи, для вас характерна її протилежність, яка описана в правій частині таблиці.

Обробка та інтерпретація результатів: підрахуйте загальну суму балів і оцініть свою ступінь конфліктності.

60 і більше балів – висока ступінь конфліктності. Найчастіше ви самі шукаєте приводи для спорів. Не ображаєтесь, якщо вас будуть вважати любителем посперечатись. Краще подумайте чи не ховається за такою поведінкою глибинне відчуття особистої неповноцінності?

50 - 60 балів – виражена конфліктність. Ви наполегливо відстоюєте свою думку, навіть якщо це може негативно вплинути на ваші взаємостосунки з оточуючими. За це вас не завжди люблять, проте поважають.

30 – 50 балів – конфліктність слабо виражена. Ви вмієте згладжувати конфлікти і уникати критичних ситуацій, але при необхідності готові рішуче відстоювати свої інтереси.

15 – 30 балів – конфліктність не виражена. Ви тактовні, не любите конфліктів. Якщо ж вам приходиться вступати в суперечки, ви завжди враховуєте, як це може відбитися на ваших взаємостосунках з оточуючими. Менше 15 балів – вам притаманно ухилятися від конфліктних ситуацій. Ви переважно відмовляєтесь від своєї мети, щоб уникнути якої-небудь напруги у відносинах. Чи не думаєте ви, що тим самим втрачаєте повагу оточуючих?

5. Інформаційне повідомлення, обговорення поняття «Конфлікт». Тренер звертається до учасників : «Ми всі в житті стикаємося з конфліктами. Скажіть, будь ласка, які асоціації викликає у вас це поняття?»

Запитання для обговорення:

•      Чи можливе існування людства, суспільства без конфліктів? Чому?

•      Чи може конфлікт бути позитивним (виконувати позитивні функції?)

Інструкція тренеру:  Тренер за допомогою «мозкового штурму» записує на дошці/ листі асоціації учасників. Із всього переліку виокремлює ті, що дають негативний опис конфлікту та ті, що дають позитивну характеристику. Тренер робить висновок: Конфлікт має свої негативні та позитивні прояви і наслідки. І від того, як людина ставиться до конфлікту, як його сприймає і буде залежати вирішення конфлікту. Для вирішення конфлікту також важливо розуміти, що не сам конфлікт є проблемо, а наша поведінка до, під час та після конфлікту. Для того, щоб конфлікт вирішити позитивно, його не треба боятися, а треба вміти вирішувати мирним шляхом. До уваги тренера!

Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів сторін. За своїми наслідками конфлікти можуть бути деструктивними та конструктивними. До деструктивних відносяться всі ті, що ведуть до загострення взаємовідносин та не сприяють пошукам позитивного вирішення конфліктного питання. Конструктивні – навпаки, сприяють взаємопорозумінню та пошуку позитивних шляхів до вирішення конфлікту.

6. Вправа "Тягар емоцій". Тренер: « Перед вами камінці та мушлі. Виберіть з них те, з чим у вас асоціюється негативна емоція. Зараз кожен з вас назве ту емоцію, про яку подумав, і вкине камінець чи мушлю у шкарпетку». Пропонується в кінці кожному з учасників потримати шкарпетку з «багажем», та зауважити, що і такий тягар відчуває людина яка страждає від булінгу. Ця вправа  спрямована на  відчуття почуттів людини, яку цькують.

•      Чи важко було виконувати вправу?

•      Як ви думаєте, емоції кого ми називали?

•      Що ви при цьому відчували?

7. Вправа «Ганчір'яна лялька і солдат». На початку тренер зазначає, що один із способів управляти своїм емоціями є освоєння техніки саморегуляції. Потрібно вміти аналізувати, що відчуваєш у певній ситуації.

Інструкція: Будь ласка, всі встаньте і розташуєтеся так, щоб навколо кожного з вас було вільне місце. Повністю випряміться і витягніться в струнку, як солдат. Застигніть в цій позі, як ніби ви одерев'яніли, і не рухайтеся, приблизно ось так ... (Покажіть дітям цю позу.) А тепер нахиліться вперед і розставте руки, щоб вони бовталися як ганчірки. Станьте такими ж м'якими і рухливими, як ганчіркова лялька. (Покажіть дітям і цю позу.) Злегка зігніть коліна і відчуйте, як ваші кістки стають м'якими, а суглоби дуже рухливими ... Тепер знову покажіть солдата, витягнутого в струнку і абсолютно прямого і не гнучкого, начебто вирізаного з дерева. (10 секунд.) Тепер знову станьте ганчір'яною лялькою, м'якою, розслабленою і рухомою. Знову станьте солдатом ... (10 секунд.) Тепер знову ганчір'яною лялькою ... Просіть дітей поперемінно бути солдатом і ганчір'яною лялькою до тих пір, поки у Вас не складеться враження, що вони вже цілком розслабилися. 

Після  тренер підводить підсумок: «Іноді буває дуже важливо зуміти швидко розслабитись, цьому і вчить вправа, яку ми виконали щойно. Якщо людина розслаблена, її неспокій і тривога притуплюється. Їй легше впоратись зі своїми емоціями і пережити складну ситуацію».

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 5

Мета: формувати навички безпечної поведінки; навчити орієнтуватись на станах та почуттях інших дітей, навчити навичок розпізнавання різних емоційних станів; розпізнавати почуття (власні й оточення); усвідомлювати і поважати почуття інших.

1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. Усі беруться за руки та «передають усмішку по колу»: кожна дитина повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому щось гарне та приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусідові і т.д. При цьому можна образно «узяти усмішку» у з'єднані долоні та дбайливо «передавати» її по колу, з рук у руки.

2. Вправа    «Я ціную…». Тренер пропонує кожному учаснику назвати своє ім’я  і закінчити фразу : «Я ціную своїх друзів за…».

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Вправа «Зіпсований телефон». Із залу вибирається 5 учасників , 4 з них виходять із кімнати. 5-му дається текст: «У батька було 3 сини. Старший був розумний, середній  був ну так собі, а молодший був не в собі».  Він повинен без слів показати текст  4 людині, той 3, той 2, а потім 1-му. Потім починають із самої останньої людини , ви розпитуєте, про , що був текст казки.  Обговорення на що оповідач звертав увагу в першу чергу. Наскільки слухач міняв комунікативні засоби, стаючи оповідачем? Звідки беруться плітки?

5. Інформаційне повідомлення, бесіда про поведінку: впевнену, агресивну й невпевнену. Тренер: « Багато хто з пасивних людей не хоче бути впевненим, тому що вважає, що їх поведінку можуть сприймати як агресивну. Агресивні люди часто бояться, що недостатня з їх боку агресивність буде сприйматися як пасивність. Впевнена поведінка - є тою золотою серединою. Але як відрізнити ці види поведінки?

Впевнена (асертивна) поведінка. Мета впевненої поведінки - чесно, ефективно й прямо висловлювати свої думки й бажання. Треба зазначити, що в цьому випадку людина відстоює свої права, не порушуючи прав оточуючих.

Агресивна поведінка. її мета - домінувати, ображати, знищувати, принижувати й маніпулювати (людина, яка поводиться агресивно, може навіть не усвідомлювати цього). Люди, які поводяться агресивно, відстоюють свої права за рахунок інших.

Пасивна поведінка. Мета пасивної поведінки - догодити оточуючим, 44 уникнути конфлікту. Людина хоче здаватися оточуючим приємною І ховає свої почуття. Люди, які ведуть себе пасивно, не висловлюють свого незадоволення й не відстоюють своїх законних прав. Отже, їх права часто ігноруються іншими людьми. Це може привести до гніву, який стримують і до образи (гнів у собі), що періодично проявляється вибухами вербальної або фізичної агресивної поведінки. Як ви вважаєте звідкіля береться пасивна поведінка?

Коментар для тренера: іноді невпевнена поведінка розвивається тому, що в минулому карали за впевнену поведінку. Невпевнена поведінка часто позитивно закріплюється. (Ваші друзі схвалюють вас за те, що ви робите, як їм потрібно.) Невпевнена поведінка дозволяє нам уникати неприємного негативного збудження.

6. Вправа "Ставлення до світу". Інструкція. Учасники діляться на пари і сідають за стіл один проти одного. На столі між ними лежать два листа паперу і олівці. Слово тренера: "Існує правило: світ ставиться до тебе так, як ти ставишся до світу. Подумайте про свої статки, почуття, емоції. Ми буваємо спокійні, тривожні; буваємо добрі і привітні, а іноді злі і агресивні; буваємо уважні один до одного, а часом ведемо себе руйнівно і образливо. Зупиніться на одному з станів, яке особливо актуально для вас. Подумайте про нього, відчуйте його ". Далі одному з пари пропонується за допомогою олівців висловити своє стан на папері. Завдання другого - відчути стан партнера і відобразити його за допомогою олівців на тому ж аркуші паперу (5 хвилин). Потім учасники змінюються.

Питання для обговорення:  Коли ви роздумували про свої статки, що прийшло вам в голову? Який стан ви малювали на папері, як на нього реагував ваш партнер? Які кольори, форми і символи ви використовували для передачі свого стану? Постарайтеся зрозуміти, чому на різні стани ви реагували так, а не інакше? Якщо змінюється наше стан, як змінюється світ навколо нас?

7. Вправа  «Танець вітру». Інструкція: повітря сповнене різними запахами, рухами. Відчуйте подих повітря, відчуйте його дух. Передайте в своїх рухах те, що ви відчуваєте... ви - легке повітря. Повітря буває різним. Зараз воно тепле, навіть гаряче. Раптом воно перетворилося на холодний колючий вітер. І стало холодно. Знову виглянуло сонечко, й ви - легкий вітерець... Поступово ви перетворюєтеся на хмарини й пливете на землю... відчуйте легкість, повноту свободи й безмежність простору... Ви розчиняєтеся... перетворюєтеся на потік повітря... сильний вітер... справжній ураган... Раптом ураган стихає, й ви перетворюєтеся в легкий ніжний вітерець... Ласкаве сонце наповнює вас теплом. Зупиніться, закрийте очі. Відчуйте в собі енергію повітря й сонця. Ви поступово опускаєтеся на землю. Відчуйте, як енергія неба у вашому тілі поєднується з енергією землі. Відчуйте це місце в собі. Запам'ятайте цей стан, він буде давати енергію й силу. Візьміть із собою цю енергію. Ви завжди можете до неї звертатися. Коли будете готові, попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаках, сильно потягніться - вперед і вгору - й повільно відкривайте очі. Обговорення. Учасники діляться своїми відчуттями, переживаннями. Відзначають наскільки вдалося розслабитись, почувати себе розкуто. Якою була взаємодія зі стихією повітря? Чи вдалося відчути різни стани повітря? Які емоції, тілесні відчуття викликали такі уявлення?

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 6

Мета: формувати навички зняття емоційного напруження; закріпити уявлення про добро і доброту, стимулювати до їх втілення; розуміти емоційні стани інших людей.

1. Привітання. Всі учасники беруться за руки і голосно разом кажуть «Доброго дня!»

2. Вправа «Павутинка». Діти стоять у колі та кидають клубок яскравих ниток кому захочуть, говорячи при цьому добрі побажання. Під час гри утворюється павутинка, яка з'єднує дітей.

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Рольова гра “Нейтралізація негативних емоцій”. Грають по двоє. Охочі розігрують ситуацію, що викликає гнів, обурення. Наприклад, у Сергія за семестр з математики краща оцінка, ніж у його однокласника Олега. Олег вважає, що оцінка Сергія завищена. Він згадує всі недоліки в навчанні однокласника, кричить на нього, вживаючи образливі слова. Завдання Сергія – нейтралізувати негативні емоції, конструктивно відобразити свої почуття та перейти до спокійного обговорення ситуації.

 5. Гра-розминка "Хто зайвий". Тренер пропонує: «Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: "СТОП" ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться  стояти - вибуває з гри. (перед грою на стільці потрібно прикріпити стрічки 3-ох кольорів,які будуть асоціювати одну із трьох ролей у булінгу). Після гри. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: "Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора".

6. Вправа «Чарівна кружка». Запитання до дітей. Хто з вас намагається виправляти свій поганий настрій? Хто може нам розповісти, як це йому вдавалось зробити? Хто з вас добрий? Що таке доброта? Які думки допомагають бути добрим? Діти під музику для релаксації виконують завдання ведучого... Сядьте зручно, заплющте очі, дихайте спокійно, рівно і глибоко. Розслабтесь. Уявіть собі білий екран, зосередьтесь на ньому. Уявіть, що ви бачите на ньому свою улюблену кружку. Розфарбуйте її так, як вам хочеться. Ще раз уважно розгляньте кружку. Наповніть її по самі вінця своїм улюбленим напоєм. Уявіть і постарайтесь подумки намалювати поруч із своєю кружкою іншу, чужу. Вона порожня. Відлийте зі своєї кружки у порожню. Поруч іще порожня кружка, ще і 33 ще. Відливайте зі своєї у порожні і не шкодуйте. А зараз подивіться знову у свою кружку. О! Вона знову повна по самі вінця! Що ж з нею сталось? Чому так трапилось?... Ваша кружка особлива – чарівна. Ми можемо відливати із неї, а вона завжди буде повною. Ця кружка – наповнена твоєю добротою! Розплющте очі. Давайте спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така кружка!» Закінчивши вправу, діти розповідають про те, які кружки вони бачили, обмінюються враженнями, чому кружка завжди залишалася повною. Запитання до дітей. Чому кружка ставала все повнішою, хоча з неї відливали напій в інші кружки? (Чим більше віддаєш доброти — тим більше доброти отримуєш у відповідь.) Як дізнатися про доброту іншої людини? Хто може назвати добрих людей? Хто дуже добрий у групі? Як ви дізналися про їх доброту? Чи можна усім стати добрішими? Як?

7. Гра «Скинь втому». Діти, стають у коло. Керівник пропонує їм широко розставити ноги, зігнути їх у колінах, трохи зігнути тіло і вільно опустити руки, розправити пальці, схилити голову до грудей. Після цього покачатися в сторони, уперед, назад, а потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Керівник говорить, звертаючись до кожного; «Ти скинув усю втому. Щось ще залишилося? Тоді повтори ще раз.

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 7

Мета: актуалізувати власні побоювання, стереотипність поведінки, розвивати вміння знаходити шляхи вирішення конфліктних ситуацій. відпрацювання навичок спілкування в можливих конфліктних ситуаціях.

1. Привітання. Всі учасники по черзі вітаються та кажуть комплімент.

2. Вправа: «Не хочу хвалитися, але я…». Учасники продовжують речення «Не хочу хвалитися, але я…» називаючи свої досягнення/ особисті якості тощо. Альтернатива «Я через десять років….», «Ви не знаєте про мене ….».

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Вправа “Лист кривднику”. Користуючись роздатковим матеріалом, закінчити вже розпочаті речення, написавши листа людині, на яку ти образився. Після написання – обговорення. (“Якщо ми зустрінемося ще, я ....”). Який тип спілкування та взаємодії Ви обрали? Як, на думку інших, можна вийти з ситуації? Як Ви будете намагатися утримуватися від конфлікту? Як Ви будете поводитися з цією людиною, якщо опинитися наодинці чи при інших людях. Обговорення.

5. Гра «Чим ми схожі?». Тренер запрошує одного із учасників на основі якої – небудь подібності із собою. Наприклад: «Наталка, вийди сюди будь ласка, до мене , у нас  із тобою однаковий колір очей.» Наталка виходить у коло і запрошує наступного учасника вийти за такою ж схемою. Гра триває доти, доки всі діти не опиняться в колі.

Обговорення: Які враження виникли під час виконання цієї вправи?

Чи важко вам було її виконувати?

6. Мультфільм «Конфлікт на мосту». Обговорення мультфільму.

https://www.youtube.com/watch?v=BJnLeZzSVZM

7. Вправа «Імпульс». Учасникам пропонується, стоячи в колі, взятися за руки і по черзі передати «імпульс», швидко один раз стискаючи долоню сусіда, справа наліво. Ведучий першим посилає сигнал і останнім його ж приймає, сповіщаючи про отримання піднятою рукою.

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 8

Мета: оптимізувати поведінку учасників тренінгу в конфліктній ситуації; оволодіти конструктивними стратегіями вирішення конфліктів; навчити розпізнавати на емоційний стан інших.

1. Привітання. Всі учасники сідають у коло. Перший називає своє ім’я. Другий називає ім’я першого та своє і так доки всі не скажуть по черзі всі імена.

2. Вправа    «Я ціную…». Тренер пропонує кожному учаснику назвати своє імя  і закінчити фразу : «Я ціную своїх друзів за….».

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».                                             

4. Вправа "Я зможу допомогти". Тренер пропонує працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки.

Ситуація 1. Вона, як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

І раптом…СТОП!

Ситуація 2. Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

І раптом…СТОП!

Ситуація 3. Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

І раптом…СТОП!

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

5. Обговорення «Шляхи вирішення конфлікту». Тренер звертається до учасників: Уявіть собі, що у вас з сусідом/сусідкой за партою або з другом/подругою є один апельсин, і кожному/кожній з вас він дуже потрібен. Будь ласка, запропонуйте як можна більше різних варіантів вирішення цього конфлікту. Ведучі приймають всі відповіді учасників та записують на дошці/листі фліпчарту. Ведучі коментують відповіді учасників та інформують: виокремлюють декілька основних способів вирішення конфліктів з позиції сили, закону, інтересів:

- Вирішення з позиції сили. Коли домінує одна сторона (відібрати апельсин)

-Вирішення з позиції закону. Звернутися до суду.

-Вирішити з позиції інтересів.

Тобто вияснити, що хоче зробити з апельсином кожна сторона конфлікту. (Наприклад, одна сторона конфлікту бере свою половину, робить сік з м›якоті і викидає шкірку. Інша, навпаки, викидає м›якоть і використовує шкірку, тому що вона хоче спекти з неї торт. І таким чином конфлікт вичерпано). Також виокремлюють способи вирішення конфліктів за поведінкою сторін:

- Домінування однієї людини над іншою (відібрати апельсин)

- Відхід від конфлікту (піти геть, викинути апельсин геть або віддати третій особі, просто дивитися на апельсин,покласти апельсин в холодильник)

- Компроміс (розрізати апельсин, видавити сік, почистити, поділити на дольки, будь-яка інша форма поділу)

- Вирішення конфлікту з урахуванням інтересів обох сторін (дістати ще один апельсин, спекти торт та розділити його на всіх, посадити зернятко та виростити дерево і т.д.)

Запитання для обговорення:  Як ви вважаєте які способи вирішення конфлікту є більш сприятливими? Чому? Тренер робить висновок : Поради для позитивного вирішення конфлікту:

- Для позитивного вирішення конфлікту дуже важливо враховувати інтереси сторін конфлікту.

-  Чим більше ви можете запропонувати варіантів вирішення конфлікту, тим менш вирогідним є варіант вирішення шляхом насильства.

-  Не бійтеся конфлікту. Вмійте його вирішувати.

- Роби відмінність між людьми і проблемою.

- Продумуй безліч можливостей дії, перш ніж прийняти рішення про те, що необхідно зробити.

-  Переслідуй тільки такі цілі, які підходять як для тебе, так і для іншої сторони, навіть Якщо інша сторони поводиться відповідним чином.

- Стеж за тим, що результат повинен задовольняти загальнообов’язковим критеріям.

6. Вправа «Мені сумно, коли…» - «Мені весело, коли…». Попросіть учасників продовжити фразу «Мені сумно, коли…» і киньте м’ячик чи іграшку наступному учасникові. Дитина, яка ловить м’ячик, повторює те, що сказано до неї, і так само продовжує речення: «Їй сумно, коли вона бачить на вулиці бездомну тваринку. Мені сумно, коли…» — і кидає м’ячик іншому учневі в колі. Вправа триває, поки м’ячик не обійде всіх учасни- ків. Варіантом вправи може стати використання того самого принципу щодо іншої фрази: «Мені весело, коли…»

7. Вправа «Мороз і спека». Тренер пропонує учасникам вільно рухатися по кімнаті доки не прозвучить команда «Мороз!», після якої учасники повинні завмерти , немов «замерзлі», напруживши всі частини тіла. Через 10 сек. тренер дає команду «Спека!»,  і всі мають «розтанути», повністю розслабившись.  Далі учасники знову «гуляють» по кімнаті до наступної команди. Команда повторюються не більше 10 раз.

8.  Рефлексія. Прощання.

Заняття 9

Мета: вміти розпізнавати та опановувати свої емоції; навчити звільнятися від образ, передбачаючи можливість продовження стосунків. розвивати комунікативні і моральні навички; розвивати здатністі до емпатії.

1. Привітання. Всі учасники сідають у коло. Назвають по колу ім’я в зменьшувально-пестливій формі.

2. Вправа «Тренуємо емоції». Попросіть учасників: похмуритись як осіння хмара, як зла чарівниця; розгніваний чоловік; усміхнутись, як кіт на сонці, саме сонце. Буратіно, хитра лисиця, радісна дитина, ніби ти побачив диво; позлитись, як дитина, в якої відібрали морозиво, два барани на мості, людина, яку вдарили; злякатись, як дитина, що загубилася в лісі, заєць, який побачив вовка, кошеня, на якого гавкає собака; втомитись, як тато після роботи, людина, яка підняла важкий вантаж, мурашка, що притягла велику муху; відпочити як турист, що зняв з плечей важкий рюкзак, дитина, яка багато попрацювала, допомагаючи мамі, стомлений воїн після перемоги.

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Вправа «Опануй себе». Психолог навчає дітей прийому. Він говорить, що як тільки дитина відчує занепокоєння, то їй хочеться когось стукнути, щось кинути, є дуже простий спосіб довести собі свою силу: потрібно обхопити долонями лікті І сильно притиснути руки до грудей — це поза витриманої, сильної духом людини.

 5. Вправа «Ілюстрація». Поділити групу дітей на дві команди. Одній групі пропонують намалювати ситуацію в якій знаходиться жертва, іншій групі пропонують намалювати ситуацію в якій знаходиться агресор . Потім учасники вгадують, якє це почуття, яким чином отримана картинка виражає його, хто зображений на малюнку.  Якщо діти побачили в цих ілюстраціях інші почуття, запропонуйте їм пояснити свою думку.

6. Вправа «Вдячність без слів». Учасники об’єднуються в пари. Спочатку один , а потім інші намагаються без допомоги слів виразити почуття вдячності. Потім партнери діляться враженнями про те:

-         Що відчували, виконуючи цю вправу;

-         Щиро чи награно виглядало зображення вдячності партнеру;

-         Чи було зрозуміле, яке почуття показує партнер.

7. Вправа «Відпускання каміння». Інструкція: сідайте зручно. Розслабтеся. Уявіть собі апельсин, його колір, склад і запах. Зніміть з нього шкірку відломіть дольку й відкусіть шматочок, відчуйте яка вона на смак. Потім поверніться в уяві назад так, щоб знову побачити цілий, нечищений апельсин. Уявіть собі, що ви стоїте у гірській річці з дуже швидкою течією. Щоб вас не відніс стрімкий потік, ви тримаєтеся за великий камінь, схопіть його і напружтеся. Слухайте притчу, намагаючись утриматися за камінь. Притча: у Ричарда Баха в «ілюзіях» один із героїв розповідає притчу про підводних жителів. На дні річки з дуже швидкою течією жили істоти, схожі на людей, тільки могли дихати під водою. Все своє життя вони проводили там, чіпляючись за велике каміння, що лежало на дні. Таким чином, стримуючись від швидкої течії, вони народжувались, їли, кохали та помирали. Вважалося, що той, хто відпустить камінь, обов'язково загине, його понесе стрімкий потік води. Та все ж таки один із них відпустив свій камінь, але не загинув, а поплив за течією. Йому зустрілись інші такі ж поселення, в яких люди проводили своє життя так, як у його рідному поселенні. Вони дивувалися: «Дивіться! Він літає! Це надлюдина!». На що «надлюдина» відповідала: «Це не так. Я така людина, як і ви. Просто відпустіть ваші каменюки, й ми полетимо». Але ніхто не відважився зробити так як він... Ваш камінь - це ваш страх. Відпустіть його (учасники відпускають свої камені, напруження спадає, всі розслаблюються).

8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 10

Мета: підбиття підсумків щодо формування негативного ставлення до булінгу; розвивати в учнів здатність до емпатійного сприйняття оточення; актуалізувати спогади учнів про взаємини, які є цінністю в їх житті...

1. Привітання. Всі учасники дружньо обіймаються.

2. Вправа «Приємні літачки». Учасники групи відсилають один одному літачки з написаними на них компліментами. Виграє той, хто спіймає найбільшу кількість літачків. Учасник, який отримав літачок, повинен відреагувати комплімент (прийняти його, використовуючи невербальні засоби).

3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила  нашої групи».

4. Вправа «Вдячність за добро». Подумайте про людей, які вам допомагають, роблять для вас приємні та важливі речі, розуміють вас. Візьміть аркуш паперу та напишіть короткого листа з подякою комусь із цих людей. За бажанням можна зачитати свого листа.

Обговорення. Чи легко було пригадати людей, які вам допомагають, висловити їм свою подяку? Чому важливо надавати допомогу один одному й дякувати за неї? Яким ще чином можна виразити свою вдячність?

5. Вправа «Збір валіз». Зараз по черзі кожен із вас буде виходити з кімнати, а в цей час група називатиме по дві якості цієї людини, які допомагають їй проявлятися ефективно, та по дві, які необхідно розвинути. Ведучий записує ці поради на аркуші паперу та передає тому, для кого вони складалися. Таким чином ми будемо «збирати валізу один одному, допомагаючи визначити напрямок подальшого самовдосконалення.

6. Вправа «Подарунок». Учасники стоячи в колі , кожен по черзі невербально передає подарунок своєму сусідові ліворуч, але так, щоби сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Коли коло замкнеться, в учасника, який отримав останній подарунок , запитують, що він отримав.

·       Чи складно було робити подарунок невербально?

·       Чи всі зрозуміли,що вони отримали ?

·       Чи приємно було отримувати подарунок?

·       Чи були ви уважними до свого сусіда?

7. Вправа "Скринька безпеки". Кожен з учасників повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.

         Озвучивши свої рекомендації та наклеїти на  ватман (де зображено) "скриньку безпеки".

Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

·        Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

·        Стримуй гнів.

·        Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

·        Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

·        Не допускайте ніякого тиску на себе зі сторони однолітків. Завжди будьте чесним та щирим.

·        . Будьте обачливими, коли вас заставляють «підтримати компанію».

·        Розпитуйте про ризики, які вас можуть очікувати.

·        Аналізуйте поведінку друзів. Толерантно вказуйте їм на позитивні чи негативні дії, вчинки та навіть висловлювання.

·        Навчіться говорити «ні» оточуючим, але у  той самий час збережіть свій статус у компанії.

·        Будьте відповідальними за свої вчинки та прийняті рішення.

·        Думайте про наслідки.

·        Дотримуйтеся власної позиції.

·        Думайте самостійно.

          8. Підсумки.Прощання.

Тренер роздає кожному учаснику кольоовий аркуш листівки і пропонує відповісти на запитання: «Які три головні висновки,я , зробив для себе за весь час роботи на тренінгу?» і записати це на листівках.

Далі всі по колу озвучать свої записи і віддають їх всі «поштовому голубу», прикріплюючи на плакат.

На завершення тренерпропонує всім поділитися з групою позитивною емоцією. Для цього потрібно всім стати у коло і закінчити фразу: «Я бажаю всім у майбутньому….»

Список використаної літератури

1. А.Король Причини та наслідки явища булінгу // Відновне правосуддя в Україні. – 2009 - № 1-2(13).

2. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В.Залеська та ін. – Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014.

3. Знай та захищай свої права. Робочий зошит. – К., 2006.

4. Дозорець Л. Корекція агресивності у дошкільників // Психолог. – 2006. –№ 9.

5. Лемак М.В., Петрище Ю.В. Психологу для роботи: діагностичні методики. – [збірник психодіагностичних методик] – Ужгород, 2011.

6. Федосенко Е.В. Психологическое сопровождение подростков:

система работы, диагностика, тренинги. Монография. – СПб.: Речь, 2008

7. Психологічний супровід навчально-виховного процесу. Навчально-методичний посібник / Д.Д.Романовська, Л.В.Кирилецька //// Психологія: [електронний посібник]. – Чернівці: ІППОЧО, 2015.

8. Не смійся з мене. Посібник для вчителя. Проект "Повага Дією" (Ярроу П., Лора Паркер Роерден)

9. Морено, Я. Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер. с англ. А. Боковикова. — М. : Академический Проект, 2001.

10.  Посібник для батьків учнів початкових і середніх шкіл. Комплекс дій для батьків, видання про підлітків: Що можуть зробити батьки, щоб допомогти своїм дітям-підліткам досягти успіху. http://www.edu.gov.on.ca/eng/multi/ukrainian/BullyingUK.pdf

11. Марія Бурмака & Peter Yarrow " Повага дією - Operation Respect Ukraine"  https://www.youtube.com/watch?v=s5dHRDM1cE4

12.Мультфільм «Міст»  https://www.youtube.com/watch?v=BJnLeZzSVZM